Basic HTML Version
або віровизнаневого, що на довгі де
сятиріччя мало значно вплинути на
розвиток УНСоюзу. Скоро після тої
Конвенції постали ще три нові укра
їнські братські об'єднання, що поста
вило УНСоюз перед нові проблеми і
труднощі. Про них свідчать числа
членів. Впродовж двох років після
тієї Конвенції УНСоюз підріс ледве
на 487 членів і в 1912 році мав їх ли-
лише 14,917. Але в наступних двох
роках зумів побороти труднощі і при
був на 13-ту Конвенцію з імпонуючим
числом 25,335 членів.
Та в цьому ж році, коли то саме
розпочалася вагітна світовими нас
лідками перша світова війна, в році,
коли УНСоюз остаточно, як же пізно,
змінив своє ім'я на теперішнє, прий
шла у його житті та рості нова, вели
ка криза. її привела схвалена на Кон
венції велика реформа забезпеченево-
го діла, яка мусіла прийти, щоб пос
тавити УНСоюз на тривких, солідних
фінансових умовах, що назавжди за
безпечувала б усім його членам повну
допомогу, до якої він зобов'язався.
Існуюче при понад 25,000 членах над
міру скромне майно — чверть мільйо
на долярів — такої забезпеки не да
вало і тому питанням життя чи упад
ку УНСоюзу була реформа забезпе-
ченевого діла.
Щоб усвідомити собі тодішній стан
забезпечення членів, треба пригада
ти, що в самих початках УНСоюз
збирав від усіх членів, без уваги на
вік, таку вкладку, а саме по 50 цен
тів місячно, за що зобов'язувався ви
платити спадкоємцям 400.00 долярів
по смерті мужчини, а 200.00 дол. по
смерті жінки. Два роки пізніше під
вищено суму забезпечення на 500.00
дол., а в 1900 році підвищено вклад
ку на 70 центів і водночас збільшено
суму посмертної виплати до 1,000.00
дол.
Усвідомивши собі, що цієї невелич
кої вкладки не вистачає на виплату
всіх посмертних запомог, УНСоюз в
1906 році змінив систему стягання
вкладок, замінивши
одностайну й
незмінну вкладку для всіх членів так
званим розметом, тобто щомісячну
висоту вкладки встановлено на осно
ві тої суми, яку УНСоюз мусів попе
реднього місяця виплатити по помер
лих членах. Цю суму розділювано
по рівній частині на всіх членів. Та
ка система потривала до 1914 року,
коли виявилося, що й вона має ве
ликі недомагання й не запевнює при
збирання відповідної резерви, потріб
ної для виконання всіх зобов'язань
УНСоюзу. А втім, непевність висоти
вкладки, яка постійно росла і в 1914
р. дійшла до двох долярів місячно,
загрожувала розвиткові УНСоюзу.
Нова реформа, схвалена на Кон
венції, викликала найбільшу в істо
рії УНСоюзу кризу. Хоч вона була
переведена на взір модерних амери
канських забезпеченевих установ і
встановляла справедливе розложення
вкладок на членів та запевнювала
повну виплату сум забезпечення, во
на не знайшла зрозуміння у значної
частини членів, які «є мали зрозумін
ня до ідеї визначування висоти вкла
док на індивідуальній основі, а саме
за віком забезпеченого та будування
з вкладок резерви, яка б Гарантувала
виплату забезпечення навіть у най
дальшій майбутності. До незрозумін-
ня користей нової системи прилучи
лася чужа конкуренція, що й довело
до того, що впродовж одного лише
1915 року УНСоюз
утратив коло
14,000 членів, тобто добрих дві тре
тини. На черговій 14-ій конвенції в
1917 році УНСоюз начислював не ці
лих 12,000 членів. Стільки залишило
ся з понад 25-тисячної громади чле
нів з-перед трьох років. Довгі роки
забрало гозння цих „реформових"
ран, але УНСоюз вилікувався з них
і знову з року на рік почало зростати
його членство і, ще більш спектаку-
лярно, його майно. Та все ж аж у
пізньому 1935 році, тобто 22 роки
пізніше, зумів він наново досягти й
переступити число членів з раннього
1914 року, року реформи. На 19-ій
Конвенції в 1936 році союзові орга
ни з вдоволенням звітували, що ми-
66