Page 64 - ukr

Basic HTML Version

ред. А. Драганом, вступили до УНСо­
юзу пізніше, а братство з Вілксбери
в 1896 вже не було членом УНСоюзу.
Цікаво підмітити, що поміж десятком
основників УНСоюзу були самі при-
церковні організації-братства, а не бу­
ло світських „товариств", які з часом
значно перевищили число братств,
і що, крім одного зі стейту Ню Джер­
зі та одного зі стейту Ню Иорк, всі
інші були з Пенеильвенії.
Ця непевність з членами-основни-
ками УНСоюзу й взагалі з його чле­
нами має свою особливу причину в,
можна б сказати, „федеративній" ос­
нові УНСоюзу. 3-правила в першій
добі свого існування УНСоюз тво­
рився шляхом приєднування до нього
самостійних світських товариств та
церковних братств, які з усім своїм
членством приєднувалися до союзо-
вої централі, зберігаючи свою широ­
ку автономію. Якщо таке товариство
чи братство заплатило на поточний
рік вкладку до УНСоюзу за своє
членство, тоді воно рахувалося чле­
ном УНСоюзу. Навіть мала проволо­
ка в заплаті вкладок вела за собою
суспензу або й повне виключення
товариства чи братства. Тим то й чис­
ло індивідуальних членів і Відділів
постійно змінювалося.
Прикладом труднощів У встанов­
ленні числа членів УНСоюзу в даний
час може стати питання початкового
числа членів. Вісті про заснування
УНСоюзу в дні 22 лютого 1894 р. в
Шамокіні подають тільки число Від­
ділів, але не подають числа індивіду­
альних членів. Також не маємо точ­
них даних про число членів з часу
першої Конвенції УНСоюзу, яка від­
булася три місяці пізніше, а саме ЗО
травня 1894 р. в Шамокині. Зате на
піврічному засіданні Головного Ви­
ділу з 15-го січня 1895 року в Шамо­
кіні подано, що з кінцем грудня 18-
94 року в УНСоюзі було 505 членів,
але з них виключено 66 членів з при­
воду незаплачення вкладок до УН­
Союзу впродовж трьох місяців. Ма­
буть з приводу цієї неясности п. Ро­
ман Слободян, подаючи в Календарі
на 1929 рік, в статті п. н. „Розвій У-
НСоюзу в числах", число членів УН­
Союзу за перших 35 років, пропустив
за о. Н. Дмитровим перші два роки.
Зате ред. А. Драган подав число чле­
нів в обох цих роках на 439, хоч ма­
ємо підставу думати, що в першому
році існування число членів дійшло
було бодай до 505, і щойно на почат­
ку другого року спало до 439. Але
така „чистка" членів під кінець ро­
ку стала немов союзовою традицією.
Та все ж незалежно від того, поза
деякими виїмками, про що буде мова
згодом, число членів УНСоюзу пос­
тійно зростало, а з ним зростали ак­
тивність та майно установи.
ТРУДНОЩІ РОСТУ І ДОЗРІВАННЯ
Перші кроки українського робітни­
ка на американській землі не були
легкі. Круті шляхи, якими по ній во­
дила їх доля, не були встелені рожа­
ми. Безробіття, голод, холод, страш­
ні життєві умови — це були рідні то­
вариші нашого іміґранта на цій зем­
лі. І найвищим щастям було для хлі­
бороба, що виріс серед вільних піль
чи високих гір, дістати будь-яку пра­
цю в глибокій копальні, де не було
ні сонця, ні чистого повітря, а на
кожному закруті темної нори ждали
на нього смерть чи каліцтво. А до то­
го кругом чужі люди, часто „старо-
крайові" вороги, які на вільній за­
морській землі нерідко продовжува­
ли давню, вікову практику.
Серед таких умов життя чи радше
животіння справа взаємної допомоги,
як матеріяльної, так і громадсько-
національної, була справою не тіль­
ки людської гідности, допомоги, але
самого життя, свого і своїх рідних,
здебільшого далеко в старому краю.
Спонтанно вирослі братства та то­
вариства, які в своє
призначення
включали водночас допомогу в пот­
ребі та національні стремління, ста­
ли основою господарської і націона­
льної емансипації українського емі­
гранта.
64