Basic HTML Version
ред. А. Драганом, вступили до УНСо
юзу пізніше, а братство з Вілксбери
в 1896 вже не було членом УНСоюзу.
Цікаво підмітити, що поміж десятком
основників УНСоюзу були самі при-
церковні організації-братства, а не бу
ло світських „товариств", які з часом
значно перевищили число братств,
і що, крім одного зі стейту Ню Джер
зі та одного зі стейту Ню Иорк, всі
інші були з Пенеильвенії.
Ця непевність з членами-основни-
ками УНСоюзу й взагалі з його чле
нами має свою особливу причину в,
можна б сказати, „федеративній" ос
нові УНСоюзу. 3-правила в першій
добі свого існування УНСоюз тво
рився шляхом приєднування до нього
самостійних світських товариств та
церковних братств, які з усім своїм
членством приєднувалися до союзо-
вої централі, зберігаючи свою широ
ку автономію. Якщо таке товариство
чи братство заплатило на поточний
рік вкладку до УНСоюзу за своє
членство, тоді воно рахувалося чле
ном УНСоюзу. Навіть мала проволо
ка в заплаті вкладок вела за собою
суспензу або й повне виключення
товариства чи братства. Тим то й чис
ло індивідуальних членів і Відділів
постійно змінювалося.
Прикладом труднощів У встанов
ленні числа членів УНСоюзу в даний
час може стати питання початкового
числа членів. Вісті про заснування
УНСоюзу в дні 22 лютого 1894 р. в
Шамокіні подають тільки число Від
ділів, але не подають числа індивіду
альних членів. Також не маємо точ
них даних про число членів з часу
першої Конвенції УНСоюзу, яка від
булася три місяці пізніше, а саме ЗО
травня 1894 р. в Шамокині. Зате на
піврічному засіданні Головного Ви
ділу з 15-го січня 1895 року в Шамо
кіні подано, що з кінцем грудня 18-
94 року в УНСоюзі було 505 членів,
але з них виключено 66 членів з при
воду незаплачення вкладок до УН
Союзу впродовж трьох місяців. Ма
буть з приводу цієї неясности п. Ро
ман Слободян, подаючи в Календарі
на 1929 рік, в статті п. н. „Розвій У-
НСоюзу в числах", число членів УН
Союзу за перших 35 років, пропустив
за о. Н. Дмитровим перші два роки.
Зате ред. А. Драган подав число чле
нів в обох цих роках на 439, хоч ма
ємо підставу думати, що в першому
році існування число членів дійшло
було бодай до 505, і щойно на почат
ку другого року спало до 439. Але
така „чистка" членів під кінець ро
ку стала немов союзовою традицією.
Та все ж незалежно від того, поза
деякими виїмками, про що буде мова
згодом, число членів УНСоюзу пос
тійно зростало, а з ним зростали ак
тивність та майно установи.
ТРУДНОЩІ РОСТУ І ДОЗРІВАННЯ
Перші кроки українського робітни
ка на американській землі не були
легкі. Круті шляхи, якими по ній во
дила їх доля, не були встелені рожа
ми. Безробіття, голод, холод, страш
ні життєві умови — це були рідні то
вариші нашого іміґранта на цій зем
лі. І найвищим щастям було для хлі
бороба, що виріс серед вільних піль
чи високих гір, дістати будь-яку пра
цю в глибокій копальні, де не було
ні сонця, ні чистого повітря, а на
кожному закруті темної нори ждали
на нього смерть чи каліцтво. А до то
го кругом чужі люди, часто „старо-
крайові" вороги, які на вільній за
морській землі нерідко продовжува
ли давню, вікову практику.
Серед таких умов життя чи радше
животіння справа взаємної допомоги,
як матеріяльної, так і громадсько-
національної, була справою не тіль
ки людської гідности, допомоги, але
самого життя, свого і своїх рідних,
здебільшого далеко в старому краю.
Спонтанно вирослі братства та то
вариства, які в своє
призначення
включали водночас допомогу в пот
ребі та національні стремління, ста
ли основою господарської і націона
льної емансипації українського емі
гранта.
64