Basic HTML Version
Трупи померлих з голоду українських селян завантажують
на вози, щоб потім поховати їх у спільній могилі
вадив кол. президент Г. Гувер у 1921-
23 роках.
Того ж дня в „Свободі" вміще
но статтю Романа
Придаткевича
п. н. „Українці голодують під кому
ністичною диктатурою" і редакцій
ний коментар п. н. „Самогубство
Скрипника".
13-го липня. „Калінін признає го
лод на Україні" — і обвинувачує в
недосіві українське селянство, яке „не
хоче працювати в колективних госпо
дарствах", —• подає
кореспондент
лондонської газети „Обсервер" з
Москви.
. . . Польська влада забороняє україн
цям відзначати Свято Героїв, заборо
нила Свято Маківки і Свято Мазепи . . .
Хор Кошиця з радіовисильні Коломбія
Бродкастинґ Систем . . . Повінь залила
Гуцульщину...
17-го липня. „Москва
жахається
шовінізму на Україні". — Газета
„Правда" подає промову Постишева,
в якій він нападає на Скрипника, „за
спиною якого притаїлись українські
контрреволюційні діячі, що в партій
них та урядових установах проводи
ли свою націоналістичну політику.
Поетишев одверто нахваляється, що
Скрипникові грозить та сама доля,
яка спіткала таких шкідників, як Я-
ворський, Бадан, Максимович, Ер-
стенюк, Шумський, Солодуб і ін., що
насаджували на Україні
культуру
Донцових, Єфремових та Грушевсь-
ких. Скоро після цієї промови Скрип
ник застрілився."
21-го липня. „Населення України
тіказ від голоду в світ-заочі". — Лю
ди, які прибувають з Радянщини,
розповідають, що українські селяни,
рятуючись від голоду, тікають на пів
ніч. До Московщини щастить про
братися тим, що їдуть туди возами
або йдуть пішки, бо на залізницях
установлено кордон між Україною та
Росією і нікого з селян через той кор
дон не пускають. Навіть на наймен
ших станціях завжди можна бачити
від 1 000 до 2 000 людей, які стара
ються кудись вибратись. Люди мруть
десятками тисяч . . .
22-го липня. „Дюранті знову хва
лить урожай на Радянщині". — Цей
кореспондент „Ню Иорк Таймсу" по
дає, що на Радянщині особливо доб
ре вродило в тих районах, де остан
німи часами не можна було дістати
255