ілюстраціями Мирона Левицького та
з поданим рівнобіжно англомовним
текстом, в перекладі Осипи Ґібайло-
Ґіббонс. Це, здається, був перший
український „каміке", написаний на
основі української народної леґенди.
Дотепер окремою відбиткою вийшла
тільки 1-ша частина „Богути Багати
ря", однак, здається, немає великої
потреби робити з нього книжкових
випусків, адже читачі „Веселки" в
кожному новому числі зустрічаються
й далі із своїм улюбленим героєм
(останні роки з ілюстраціями Петра
Холодного-молодшого ).
У 1960 р. вийшла дотепно ілюстро
вана Едвардом Козаком „Віршована
абетка" пера Миколи Щербака, в тій
же серії, як 4-й випуск — багатоко
льорове видання, на крейдяному па
пері, з якого й нині подекуди діти в
садочках і перших кляеах українсь
ких шкіл вивчають нашу абетку.
„Казка про трьох ведмедиків" Іри
ни Наріжної — так зветься 5-ий ви
пуск серії „Бібліотека Веселки".
Поема з ілюстраціями Петра Холод
ного, мол. вийшла у виданні УНСою-
зу в 1963 p., з двокольоровими ілю
страціями, розрахована вона на чи
тачів молодшого віку. Для трохи
старших дітей написала Ганна Черінь
оповідання під наг. „Листування",
ілюстроване Любославом Гуцалюком,
що вийшло у виданні УНСоюзу в 19-
66 p., як 6-й випуск у названій серії.
В оповіданні йдеться про малого ге
роя, який переїхав з родиною з фар-
ми жити у великому місті, однак,
листуючись із своїм дідусем, знав про
все, що діялось у далекому американ
ському селі. Герой Івасик у листах
до дідуся не раз повідомляє, про що
вони вчаться в українській школі, і
так авторка, непомітно для юного чи
тача, подає цікаві відомості з історії
України та її боротьби. Згодом дідусь
помер ,але Івась вже не міг уявити
свого життя без листування: він пи
ше листи до своїх українських дру
зів у різних країнах, самозрозуміло,
українською мовою, бо якою ж писа
ти з Америки до приятеля в Німеч
чині?
Вартісна й важлива для виховання
дітей в дусі української мови й куль
тури серія видань УНСоюзу не при
пинилась і не припиниться на 6-му
числі: багато молодих батьків і мате
рів, подекуди навіть у мішаних націо
нально родинах, продовжують вихо
вувати своїх дітей в українському ду
сі, щоб вони розуміли проповідь у
рідній українській Церкві, своїх дру
зів з не-англомовних країн світу і,
врешті-решт, знали ще одну мову —
мову одного з найбільших слов'янсь
ких народів. Китайське прислів'я,
випробуване впродовж тисячоліть,
стверджує, що „хто знає дві мови, той
удвічі багатший".
Видаючи „Веселку" та неперіодич
ні книжкові випуски українською мо
вою для дітей, Український Народний
Союз виявляє важливу завбачливість
ще й у тому розумінні, що в наш час
політичні події котяться швидше сні
гових обвалів із гір, а Україна вияв
ляє дедалі, то більше опору тимчасо
вому окупантові.
Журнал „Веселка"
Справжньою гордістю не лише ба
гатотисячного членства УНСоюзу, а
й усієї української спільноти у віль
ному світі є ілюстрований, багатоко
льоровий дитячий журнал-місячник
„Веселка", що його розпочав видава
ти УНСоюз, у співпраці з ОПДЛ, ще
в 1954 році. Редаґує „Веселку" Коле
гія в складі відомих діячів на полі
культури для дітей: письменника і
редактора Володимира Барагури, ві
домого письменника для дітей Рома
на Завадовича і багаторічного ре
дактора, видавця та письменника Бо
гдана Гошовського, голови Правлін
ня ОПДЛ; остаточну мовну редакцію
„Веселки" незмінно провадить ред.
Вячеслав Давиденко.
Дотепер вийшло 15 річників „Ве
селки". Здається, і в природній весел
ці немає ні однієї барви, яка б не за
сяла на сторінках цього ілюстровано-
116