Basic HTML Version
розподіл допомоги. З цим наміром
проведено 20 червня 1944 року в Ню
Норку у готелі „Пенсильвенія" нара
ди Ініціятивного Комітету, якими про
вадив тодішній голова УККА п. Сте
пан Шумейко. Він склав звіт із захо
дів УККА для створення Управи До-
помогового Комітету, який мали очо
лювати як голова греко-католицький
священик і як його заступник — пра
вославний священик. Однак, перего
вори в цій справі не увінчались успі
хом, і тому вирішили скласти першу
управу із світських людей.
На тій першій нараді ніхто з при-
явних ще не уявляв собі виразно по
будови цієї нової установи, але кож
ний розумів, що для успіху потребує
ця установа повної підтримки від усіх
клітин українського зорганізованого
життя, як від церковних, так і від
світських, як це й намічено на Конг
ресі УККА в січні.
Управу новоствореного Українсько
го Допомоговсго Комітету обрано в
такому складі: д-р Володимир Ґалан
— голова, д-р Неоніля Пелехович-
Гайворонська — заступник голови,
д-р Павло Дубас — секретар, Євген
Рогач — касир, Роман Слободян, Ва
силь Шабатура, Анастазія Ваґнер і
Іванна Бенцаль — члени Контроль
ної Комісії, Марія Близняк, Андрій
Мельник, Анна Настюк, Ева Піддуб-
чишин, Марія Сталева, Платон Ста-
сюк, Ірена Тарнавська і Семен Угор-
чак —• члени Управи.
Новообраний голова д-р В. Ґалан
заявив, що він дуже шкодує, що до
цієї праці не ззялися наші церковні
організації, бо ж „допомога — це ді
ло милосердя". „Я, — сказав він, —
беру на себе велику відповідальність,
не маючи ніякого досвіду в цій ділян
ці, тільки тому, щоб історія не засу
дила американську українську емі
грацію, що в день великої потреби не
знайшлося людини, яка очолила б
справу зорганізованої допомоги".
Провід нової установи приступив
зразу до праці, головно організацій
ної. Треба було зміцнити нову органі
зацію, приєднати до неї якнайбільше
членів — українських установ, орга
нізацій, братств, товариств, і здобути
якнайбільше фондів на ведення до-
помогової діяльности. В тому процесі
й оформився Злучений Український
Американський Допомоговий Комітет
(ЗУАДК).
Пропаганда і поширена
збіркова акція
Управа ЗУАДКомітєту повела про-
паґандивну акцію з метою здобути
фонди на допомогу українським вті
качам. Цю акцію активно підтримали
українська преса у ЗСА і церковні та
світські організації. До ЗУАДК всту
пило понад чотири тисячі дійсних
членів — українських організацій,
які стали базою його праці. Крім то
го, постійно відбувались віча і народ
ні зібрання, на яких представники Ко
мітету реферували про справи допо
моги втікачам. Іще в березні 1944 р.
відбулось масове віче в стейті Кон-
нектикат, а в квітні того ж року в
Джерзі Ситі. Тоді широкою хвилею
перейшли маніфестаційні віча під
кличем оборони і допомоги україн
ським скитальцям, які започаткувало
велике віче в Нюарку 1-го липня 1944
року. Пізніше на вічах ухвалювалось
протести проти насильної репатріяції
і висловлювалось домагання легалі
зувати українських втікачів та визна
ти за ними усі права нарівні з іншо-
національними втікачами.
Щоденник „Свобода" після того, як
Президентська Воєнно - Допомогова
Контрольна Рада дозволила ЗУАДКо-
мітетові зібрати 300 тисяч долярів,
розпочав збіркову кампанію під гас
лом: „Шукаємо 447 жертводавців по
100 долярів!"
Поспішили із вплатами на допомо-
гові цілі Український Народний Со
юз, Українська Народна Поміч та ін
ші організації, а також численні гро
мадяни.
Окремою великою ділянкою праці
були розшуки. Розділені війною і оку
паціями, люди з допомогою ЗУАДКо
мітєту й інших організацій, головно
106