Basic HTML Version
Таку програму встановила „Свобо
да" вже в першому своєму числі, а
в четвертому з черги числі, яке поя
вилося з датою 1-го листопада того ж
року, у великій на цілу першу сторін
ку редакційній статті - заклику „НАМ
ПОТРІБНО НАРОДНОЇ ОРГАНІЗА
ЦІЇ" почала здійснювати цю свою
третю ціль, як головну передумову
здійснення двох перших. Головним
аргументом того заклику було: тіль
ки об'єднані в одній всенародній орга
нізації, до якої могли б належати всі
українці, без різниці свого походжен
ня, віровизнання і поглядів, можемо
поліпшити свою власну долю, може
мо добитися кращої долі для свого
народу.
Слово, як молитва, мертве без діла.
Негайно після появи першого числа
„Свободи" в домі її редактора і видав
ця о. Григорія Грушки в Джерзі Си
ті відбулася перша „змова" на ство
рення такої організації. В конферен
ції взяли участь, крім „малого Гри
ця" — як називали о. Грушку — о.
Іван Конетанкевич, о. Т. Обушкевич
і о. Амврозій Полянський. На цій кон
ференції вирішено створити теперіш
ній Український Народний Союз, що
й „совершилося" на першій, заснову
ючій конвенції 22-го лютого наступ
ного, 1894-го року .
Тепер ми можемо тільки подивляти
мудрість і далекозорість цих наших
піонерів, зокрема о. Грушки, бо саме
цій його синтезі слова — „Свободи"
і діла — Українського Народного Со
юзу, треба завдячувати,,Американсь
ку Україну", велику сьогодні україн
ську спільноту в Америці, з її вели
чезним моральним і матеріяльним до
робком. Без „Свободи" не було б У-
країнпужого Народного Союзу, і „Сво
боди" не було б без Українського На
родного Союзу, а без „Свободи" і
Українського Народного Союзу не
було б „Американської України" та
кої, як її маємо.
Реасумуючи коротко сказане і ма
ючи на увазі безліч фактів з 70-літ-
нього існування „Свободи" й УНСо-
юзу, можемо поставити такі твер
дження :
1) „Свобода" появилася 70 років
тому з думкою про те, що можна на
звати найвищим добром нації: нев
пинний розвиток і змагання народу
до кращої долі.
2) Передумовою успіху в такому
розвиткові і змаганні „Свобода" вва
жала Організацію, конкретно — Ук
раїнський Народний Союз.
Таке визначення, такий порядок
вартостей і їх здійснювання є, без
сумніву, тією „таємницею" нині вже
історичних успіхів „Свободи" і Союзу
окремо і разом узятих.
Цікаво при цьому пригадати факт,
що хоч „Свобода" була власністю її
засновника, видавця і редактора о.
Грушки, вона навіть формально стала
офіціяльним органом Українського
Народного Союзу від першого ж дня
його заснування. І вона продовжува
ла ролю такого органу також і за
ввесь час її — сказати б — приватно
го власництва до 1908-го року, в яко-
Головні редактори „Свободи": Антін Цурковський в pp. 1907-1909 і 1911;
Осип Стеткевич 1910 і 1912-1919; Володимир Лотоцький 1919-1926; Омелян
Рев'юк 1926-1933.
7