Basic HTML Version
газеті читач має можливість вільного
вибору. Вістка в радіо чи образ на
телевізії появляються і зникають, в
газеті вони залишаються. Через ра
діо і телевізію вістки передається в
певних годинах; газету читаєте тоді,
коли вам це подобається. Влучну ха
рактеристику газети можна було ви
читати свого часу в одному оголошен
ні „Ню Йорк Таймсу":
„Я є ваша газета, і немає нічого в
світі, чого б я вам не сказала. Про
вибори в країні і про вибух вулькану
десь там у світі. Про нового штучно
го сателіта, що пролітає понад ваши
ми головами, і про страх ночі, який
тяжить над самітньою дитиною. Про
народи в неволі й голодні та про ви-
слід змагання вашої спортової дружи
ни. Про сонце і дощ. Я приношу
вам думку вченого, політика, вина
хідника, священика, робітника, дер
жавного мужа. Я раджу вашій жінці,
як виховувати дітей, а вашому синові
Блаженний муж, що йде на суд
неправих
І тат за правду голос свій підносить,
Що безтурботно в сомнищах лукавих
Заціплії сумління їх термосить.
Блаженний муж, що в хвилях
занепаду,
Коли заглухне й найчуткіша совість,
Хоч диким криком збуджує громаду
І правду й щирість відкрива
як повість.
Блаженний муж, що серед ґвалту
й гуку
Стоїть як дуб посеред бур^ і грому,
допомагаю здобути вищий ступінь у
школі. Я приношу вашій бабуні по
езію про весну, а вашій жінці •—• віст
ку про останню моду. Я пригадую
вам минуле і вияснюю сучасне. Я ре
єструю вашу думку і знайомлю вас з
думками інших. Політика, спорт,
культура, господарство, розвага, чо
ловік, жінка, дитина, гори і моря, іс
торія, війни і мир. Кожного дня я
загортаю в свої сторінки ввесь світ і
приношу вам його до хати. Я є ваш
світ. Я кажу вам не тільки те, що ви
хотіли б почути, але й те, що ви по
винні знати. Я говорю вам правду, без
уваги на те, чи вона вам приємна, чи
вона вам болить. Я — ваша газета,
я — ваше сумління, я — ваш світ.
Ви можете мені вірити!"
Таким світом і сумлінням амери
канських українців є впродовж 70
років „Свобода", орган Українського
Народного Союзу.
А.Д.
На згоду з підлістю не простягає
руку,
Болить зламатися, ніж поклонитися
злому.
Блаженний муж, кого за теє лають,
Кленуть і гонять і поб'ють камінням;
Вони ж самі його тріюмф
підготовляють,
Самі своїм осудяться сумлінням.
Блаженні всі, котрі не знали годі,
Коли о правду й справедливість
ходить.
Хоч пам'ять їх загине у народі,
То кров їх кров людства
ублагородить.
• -
БЛАЖЕННИЙ МУЖ
Написав Іван Франко
52