Basic HTML Version
суботи проф. Барагура з метрампа-
жем А. Домарацьким „ломлять" жур
нал і приготовляють його до друку
на книжковій, т. зв. плоскій машині.
Так виглядає в загальному ця зви
чайна, щоденна праця в редакції і
складальному відділі друкарні. До
цього долучується цілий ряд інших
робіт: склад і друк чужих періодич
них і неперіодичних, газетних, жур
нальних і книжкових публікацій та
безліч всіляких припадкових і прина
гідних друкарських робіт, від летю
чок та запрошень починаючи, а на
великих книгах кінчаючи.
Блішарня
До складального відділу друкарні
належить ще нова, модерно устатко
вана клішарня, приміщена на тому
самому поверсі, тільки в сусідньому,
новопридбаному будинку. Вона зай
має три кімнати: в одній приміщений
великий фотографічний апарат (ка
мера), якою робиться сіткові негати
ви, в другій кімнаті-темниці ці нега
тиви хемічно виявляється, а третю
кімнату займає лябораторія для оста
точного виробу кліш. У „Свободі" мо
жна тепер зробити фотознімку (апа
ратом „Поларойд"), виробити клішу
і вмістити її в газеті впродовж яких
20-30 хвилин. Клішарем є той же Ана-
толь Домарацький, якого ми вже зу
стрічали за лінотипом і за столом
метранпажа.
Ми не хотіли б допуститися не-
скромноети, а проте треба ствердити,
що „Свобода" має тепер найбільшу і
найкраще технічно устатковану дру
карню серед усіх українських друка
рень поза Україною. Як зважити, що
перше число „Свободи" було ручно
складене роздобутими о. Грушкою че
ренками із Ставропігійської друкар
ні у Львові, то розвиток друкарні
„Свободи" за 70 років таки можна бу
ло б у відповідній мірі порівняти із
загальним технічним розвитком у сві
ті. Мавши таке устаткування і такий
кваліфікований персонал, друкарня
„Свободи" є безконкуренційною між
українськими друкарнями щодо
ви
конування друкарських робіт.
Друкарський відділ
Теодор Ґіль (справа) із своїми поміч
никами Д. Ґафичем та М. Кусим при
великій прес% на якій друкується
„Свобода".
Із складального відділу друкарні
можна зійти сходами вниз, до друкар
ського та експедиційного відділу.
Одна частина приміщень цього відді
лу заповнена звичайно великими ЗБО
ЯМИ газетного паперу, що його „Сво
бода" купує і спроваджує залізнични
ми вагонами. Господарем цього від
ділу є •— подібно, як В. Кушнір і Д.
Кравець — одним з найстарших ча
сом служби працівників друкарні, Те
одор Ґіль, американський уродже
нець. Колись він працював в експе
диції. Його головна відповідальність
— друк щоденника, тижневика та за
мовлених газетних публікацій на ве
ликій півротаційній машині. На цій
машині він вибиває пересічно чотири
тисячі примірників газети на годину.
Досить складний процес підготови
газети до друку. Діставши згори, із
складального відділу замкнені сто
рінки, п. Ґіль, звичайно при допомозі
одного з працівників експедиції, ще
раз кожну сторінку „обстукує", ви
рівнюючи її, підліплює в потребі клі-
ші, щоб виразніше були видні, і оста
точно замикає форми сторінок для
друку. Тоді ці сторінки приміщуєть
ся у відповідному порядку
на двох
48