Basic HTML Version
чені одиниці й родини. Є ж незмін
ною правдою, що смерть приходить
к о ж н о г о дня до к о г о с ь, але
я к о г о с ь дня прийде до к о ж н о-
г о. Котрого, це невідомо, і в цьому
криється риск. Забезпечити людину
від цього риску бодай у матеріяльній
площині, коли годі забезпечитися від
самої смерти — це головна роля жит
тьового забезпечення. Коли батькові
родини не пощастило за життя зіб
рати відповідних фондів й їх відпо
відно забезпечити, щоб вони допо
могли його родині на випадок його
передчасної смерти, тоді він мас не
меншу можливість подбати про свою
родину, забезпечивши себе на випа
док смерти на потрібну суму, і то
коштом невеликої вкладки. Якщо йо
му пощастить довго прожити, колись,
під кінець життя, він може дочис-
литьея до того ,що, складаючи ощад
ність в банку, міг був дещо більше
прискладати на старість, не витрача
ючи кошту на забезпечення. Але ко
ли життя йому непередбачено вкоро
тить доля, тоді забезпеченева грамо
та стане його банковою оіцадносте-
вою книжечкою, і те, чого він не зу
мів своєю запопадливою працею
вчинити, зробить за нього забезпече
нева установа, якій він за це платить
невелику оплату.
Ця основна функція життьового
забезпечення не є єдиною. Це забез
печення є або може бути не менше
важливим засобом ощаджування, і,
що дуже важливе, плянового, довго-
реченцевого ощаджування. Згодом
буде мова про різні типи життьового
забезпечення. В більшості життьово-
забезиеченевих грамот елемент за-
безпеки риску пов'язався нерозривно
з елементом ощаджування. Є деякі
такі типи забезпечення, в яких цей
ощадностевий елемент куди сильні
ший, як елемент забезпеки риску.
Забезпечений після означеного часу
одержує повну забезпеченеву суму,
тобто суму, яку він собі намітив, як
ціль своєї ощадности за певний про
тяг часу. Забезпеченева установа не
тільки зобов'язується від забезпече
ного члена приймати його вкладки,
після означеного часу їх йому випла
тити
і в
міжчасі,
замість відсотків,
платити дивіденду, але до того запев
няє свому членові,' що у випадку йо
го передчасної смерти вона за нього
доповнить його ощадностеве конто до
повної суми, яку він собі намітив, як
ціль свого ощаджування, і цю повну
суму заощадження виплатить ним
призначеному спадкоємцеві чи спад
коємцям. Отож, тут чиста природа
ощадности ідеально лучиться з за-
безпекою наміченої огцадностевої ці
лі. Чи ж не говорить тут забезпечене
ва установа до свого нового члена:
„Дорогий члене! Я запевняю Тобі і
Твоїм спадкоємцям таку суму, яку
Ти собі бажаєш, і то, чи доживеш до
того часу, щоб її заощадити, чи ні.
А це все за ціну Твого систематично
го ощаджування впродовж спільно
нами визначеного часу. Якщо б Ти
помер раніше й не зумів заощадити
всієї суми, я за Тебе решту доплачу!"
Чи може бути краща форма ощадно
сти, до того не дуже заможних лю
дей?
До цієї другої функції життьового
забезпечення приходить третя: за
безпеченева установа стає з часом
для члена її позичковою касою. На
підклад забезпеченевої грамоти за
безпечений може кожного часу за
тягнути низькоопроцентовану позич
ку до висоти резерви, яка призбира
лася на грамоті. Позичка членові за
конно належиться на кожне його ба
жання. Вона має ще й ту прикмету,
що її час необмежений. Можна її
звернути в кожен час, і навіть взага
лі не звертати. В цьому випадку по
зичена сума буде відтягнена від су
ми грамоти при її виплаті. Ця функ
ція забезпеченевої грамоти, можна
сказати, в ідеальний спосіб звільняє
заморожений к а п і т а л вплачених
вкладок і при тому не ліквідує само
го забезпечення й ощадности. Влас
ник грамоти надалі є забезпечений у
повній сумі і його ,,щадниче конто"
далі існує й росте з кожною наново
вплаченою вкладкою. Це — унікаль
на й незвичайно цінна власність за
безпеченевої грамоти. Ця її ,,всесто-
ронність" безконкуренційна. Зрозу
міння цієї потрійної основної — поза
іншими побічними — функції
забез
печеневої грамоти є основою без-
35