Basic HTML Version
немає, хоч бл зв'язкого з'ясування
Орликової еміграційної діяльности. Є
лише кілька загальників. Тому одним
із найважливіших чергових завдань
нашої науки на еміґрації є переви
дання, хоч би фотографічним спосо
бом, монографії Б. Крупницького та
видання друком другої частини Орли-
кового „Діярія", що цілі десятиліття
чекає в Парижі на друк.
1) Орликова діяльність у Бендерах
У серпні 1709-го року опинилися
останки козацької і шведської ар
мії в місті Бендерах за Дністром, під
турецькою владою. Запорожців і геть
манців було коло 5 000, а шведів мен
ше, як півтори тисячі. Головні швед
ські сили, кого 16 000 війська, лишив
був Карл XII в Переволочній над
Дніпром, щоб генерал Левенгавпт по
вів його на Крим, до татарського ха
на. Одначе, ген. Левенгавпта й інших
провідних шведських старшин так за-
ломала програ під Полтавою і відхід
короля - полководця від армії — та й
перспектива походу незнаними степа
ми до непевного партнера, — що, ко
ли надійшло московське військо, він
піддався без бою. Москалів було там
усього 9 000 . . . Це була для Швеції
й України більша катастрофа, як про
гра під Полтавою, бо славна на всю
Европу шведська армія пішла в не
волю, а її великий полководець, Кар-
ло XII лишився без війська. Із Швеції
не міг дістати він нічого, бо по дорозі,
в Польщі, панував союзник царя, ко
роль Август II і стояло московське
військо.
Старий гетьман Мазепа, перевтом
лений скорим походом з-під Полтави
аж до Бендер і пригноблений невдача
ми, не прожив на еміґрації і двох мі
сяців. Заповіту він не лишив. Його
скарби присвоїв молодий і легкодуш
ний його сестрінок Войнаровський.
Провідна козацька старшина відмов
ляла Войнаровському права на ті
скарби, бо в них було багато держав
них грошей. Справа опинилася перед
шведським королем. Він призначив
комісію, що розглянула ту супереч
ку і признала ввесь скарб Войнаров
ському. Тоді козацька старшина за
пропонувала Мазешшому сестрінкові
гетьманську булаву. Але він не зго
дився. Так опинилося козацьке війсь
ко на еміґрації без грошових засобів.
Турецька влада доставляла емігра
ційному війську харчі — щоденно на
500 талярів. Одначе, цього було за
мало, і військо бідувало. Тим більше,
що незабаром прибув ко Карла відділ
З 000 поляків. З ними мав Карл уже
10 000 війська. На жаль, його бойова
вартість, якщо порівняти до вартости
запропащеної шведської армії, стояла
під знаком запиту.
Найповажнішим кандидатом на
гетьмана був генеральний писар пок.
Мазепи — Пилип Орлик. Він нерадо
прийняв той високий уряд, і аж тоді,
коли Карл XII підтвердив свій союз
з Україною і наново уклав заяву, що
не перестане воювати, доки не визво
лить Україну з московської неволі.
Перебираючи владу, видав Орлик
свою славну Конституцію. її постано
ви випередили розвій західноєвро
пейської думки на кілька десятиліть.
Та конституція обмежувала гетьман
ську владу. Козацька Рада повинна
була сходитися на наради тричі на
рік. До неї мала належати не лише
старшина — полковники десятьох
полків, на які була поділена, адміні
стративно і військово, гетьманська
держава — але також представники
населення. Для скарбових справ ство
рювала конституція окремий скарбо
вий уряд, щоб точно відмежувати
державне майно від гетьманового при
ватного. Очевидно, причиною тої по
станови був трагічний випадок з гріш
ми, що їх вивіз з Гетьманщини Ма
зепа.
**
В перших місяцях у Бендерах спо
дівався Карло XII наладити зв'язок
із Швецією з поміччю великого від
ділу (8 000 вояків), який він залишив
був у Польщі. Одначе, той відділ з
трудом оборонявся від атак московсь
ких і польських військ. Карл вислав
був на розвідку в напрямі Польщі
1 000 козаків і 160 шведів, під про
водом генерала. Коло Черновець об
скочила їх московська кіннота, шведи
попали в неволю, а козаків багато
згинуло. Тоді з'ясував собі шведський
король, що зв'язку з рідним краєм він
137