Page 112 - ukr

Basic HTML Version

нагадав п. Підгірний. Дехто з нас
узяв собі ПО ҐОНТІ.
„А де ж печера?" — спитав хтось.
Намагались знайти її в кущах, але
не знайшли. І, раді,
щ о
хоч побачили
могилу, покинули ми з сумом зем­
лю, яку колись Гончаренко гордо на­
зивав „Україною".
„Ідіть, — звернувся до мене Штро-
бел, — подякуйте Мінке за все!" Але
я не пішов до нього, бо ми перестоя­
ли дозволені п'ять хвилин на дві
години: ану ж уб'є? Подякувавши
провідникові, ми трьома автами пода­
лись через довжелезні мости, через
Овкленд, до Сан Франсіско, не пере­
стаючи говорити про о. Гончаренка
та його забуту могилу.
Покищо два к о м і т е т и працюють
над охороною могили о. А. Гончарен­
ка та над евентуальним перетворен­
ням цього куточка на історичний
парк: УККА, Олекса Лисько 5828
Fresno Ave., Richmond, Cal. По моїм
повороті з Каліфорнії і у нас зав'язав­
ся Комітет о. Гончаренка, під моїм
головуванням: Фед. Луців, 423 Jeffer­
son St. N.E., Minneapolis 13, Minn.
ІЗ ПРОЄКТІВ ПАМ'ЯТНИКА ШЕВЧЕНКОВІ У ВАШИНГТОНІ
ш
Проект Л. Молодожанина (з протилежної сторони)