Basic HTML Version
СТЕЖКАМИ ДОРОГИХ ТРАДИЦІЙ
Написав Володимир Радзикевич
Наша молодь — найбільший наш
скарб, але й найбільша жура наших
днів. Тривожаться батьки й родина,
тривожиться українська іміґраційна
громада і вся українська національ
на думка, щоб ця молодь не заблука
ла на чужі стежки, не помандрувала
далекими дорогами та й не розгуби
лася у тій мандрівці. І не буде її вина,
коли вона не попаде на рідну стеж
ку, коли їй цієї стежки не покажемо.
На рідні дорогі стежки веде укра
їнську молодь в країнах вільного сві
ту рідна дитяча преса: „Мій Прия
тель", пластові видання, зокрема „Го
туйсь", дитячі сторінки в журналах
„Наше життя" і „Жіночий Світ", бри
танські „Юні Друзі" і передусім най
краще й найсильніше розбудований
дитячий журнал „Веселка".
Якби українські батьки, опікуни ді
тей, родина, громада хвилинку затри
малися при думці, яке велике значен
ня в розвитку дитячої психіки й пси
хіки молоді мають дитячі журнали й
видання для молоді, який величез
ний їхній вплив на ріст національ
них, релігійних, етичних почувань ді
тей і молоді, — озолотили б їх!
Не тільки були б такі журнали й
видання в кожній хаті українській,
де є діти чи молодь, але вся україн
ська спільнота підтримала б їх і під
силила б матеріальною допомогою.
Адже українська громада у ЗДА і в
Канаді здавна славиться тим, що в
тяжких хвилинах народного життя
не жаліє щедрих пожертв на загаль
нонародні цілі.
Такої постійної уваги й постійної
підтримки громадянства потребує і
всеукраїнський журнал для дітей
„Веселка", що своєю ідеологією, ба
гатством тематики, різнородністю ма-
теріялу, позитивним виховним харак
тером та мистецьким оформленням
нав'язує до найкращих
на цьому полі
українських досягнень, до таких ко
лишніх прекрасних дитячих журна
лів, як „Дзвінок" (1890-1914), київ
ська „Молода Україна" (1908-1914) і
львівський „Світ Дитини" (1919-
1939). Підкреслюю: найкращих бо в
різні часи і на різних українських
землях було багато інших дитячих
журналів, основний перелік яких дав
голова ОПДЛ ред. Б. Гошовський у
статті „Дитяча преса", вміщеній у
гасловій частині Енциклопедії Укра
їнознавства та про які згадав ред. В.
Барагура в статтях „Дитина і літера
тура" („Свобода" 1955) і „Минуле,
теперішнє і майбутнє „Веселки"
(„Свобода" 1956).
Із згаданих журналів „Дзвінок"
мав переломове значення в розвитку
української дитячої преси. Редагова
ний визначними педагогами, пись
менниками й письменницями (Воло
димир Шухевич, Василь Білецький,
Константина Малицька, Катря Грине-
вичева, Іван Крип'якевич) при актив
ній співпраці письменників централь
ної України, залишив по собі пре
красні традиції. Не менші сліди у ви
хованні молодого покоління залиши
ла по собі „Молода Україна", редаго
вана талановитою письменницею,
жінкою високих чеснот і крицевого
характеру, матір'ю Лесі Українки,
Оленою Косач-Пчілкою, і львівський
„Світ Дитини", видаваний метким ор
ганізатором Михайлом Тараньком.
їх світлі традиції перейняла „Ве
селка", перше число якої появилося
15-го вересня 1954 р. Ініціятором, ви
давцем
і
опікуном „Веселки" є Укра
їнський Народний Союз і В-во „Сво
бода", а редакція журналу спочиває
в руках трійці ентузіястів у ділянці
дитячої літератури: Володимира Ба-
рагури, Романа Завадовича й Бог
дана Гошовського. Появу „Веселки"
попередила основна пресова дискусія
145