Basic HTML Version
Головним нашим завданням, як і
завданням делегації УКК на конвен
цію Демократичної партії в Шика-
ґо попереднього тижня, було, мож
на б сказати, там бути, там записа
тись, там показатись і робити все
можливе, щоб усім заінтересованим
і незаінтересованим „дати знати"
про нас, про наші побажання і з'я
сувати аспірації українського наро
ду в світлі американських інтересів.
Ми в Сан Франсіско мали це на ува
зі за весь час нашого побуту і справ
ді робили все можливе в цьому від
ношенні. Нашим конкретним бажан
ням було добитись того, щоб у рес
публіканській політичній плятформі
була названа Україна між тими кра
їнами, що сьогодні поневолені та що
змагають до волі і на цю волю та
незалежність заслуговують.
Чи виконали ми ці завдання? З
чистою совістю вважаю, що ми їх
виконали, хоч і не добились такого
практичного результату, як цього
бажали, бо в плятформах обидвох
партій, в яких названо поіменно са-
телітні країни, про Україну згадано
тільки „між іншими". Правда, Рес
публіканський Крайовий
Комітет
негайно опісля доповнив це ще й ок
ремою назвою України в десятках
тисяч примірників виданої ним ок
ремої передвиборчої брошури на те
му республіканської визвольної полі
тики, але тим не менше України у
плятформі не названо. Все ж таки
вважаю, що це не заперечує успіху
нашої місії до Золотих Воріт. На цю
тему віддаймо радше голос публіч
ній опінії, виразником якої можна
вважати щоденник „Свободу". Комен
туючи місії делегацій УККА на пар
тійні конвенції, в редакційній статті
того щоденника з 28-го серпня 1956
року м. ін. сказано:
„На обидві конвенції Український
Конгресовий Комітет висилав своїх
представників, що внесли відповідні
пропозиції до партійних плятформ.
Деякі конкретні заходи були зробле
ні, за посередництвом всіляких інди
відуальних та партійних зв'язків, ще
перед конвенціями, а їхньою ключо
вою метою було добитись, щоб у пар
тійних плятформах назва України
стояла між тими країнами, що є в
неволі і що повинні бути вільні. Оче
видно, що це не було єдиною метою.
Представники УКК у своїх меморія-
лах розвинули й відповідно уарґумен-
тували концепцію „миру через на
ціональне визволення", що цілком
віддзеркалює загальні американські
настрої.
У плятформи обидвох партій вклю
чено багато дечого з концепцій УКК,
власне деякі твердження в плятфор
мах відповідають тим концепціям, що
їх розвинув УКК у своїх меморіалах.
Однак, це, очевидно, не означає, що
це справді було наслідком впливу ли
ше представників УКК і що без них
того не було б. Відомо бо, що по тій
самій лінії йшли інші репрезентації.
Наявний успіх репрезентації УКК був
би щойно тоді, якби у плятформах бу
ла названа Україна. Цього не було.
Проте, це ще далеко не значить,
що репрезентації УКК були безус
пішні. Навпаки. Вони мали поваж
ний успіх, бо успіхом були вже самі
по собі їхні висдупи перед Резолю-
ційними Комісіями, як також їхні чи
сленні розмови з різними партійними
та політичними достойниками напев
но не були даремні, хоч і не прояви
лись у схвалених партійних плятфор
мах, у яких не мали відгомону і ба
гато інших, сильніших і впливовіших
репрезентацій. Все ж таки, хоч наш
голос на партійних конвенціях і був
успішний, він був ще занадто слабий,
щоб мати повний успіх. У тому й по
лягає деяка практична наука для
нас, як спільноти. Бо кожна наша
репрезентація може мати тільки та
кий вплив і такий успіх, на який ми
всі, як спільнота, заслуговуємо. . ."
Додам: на який ми заслуговуємо
нашою зорганізованістю, нашою пра
цею на всіх ділянках суспільного
життя і нашою жертвенністю. Це є ве
лика місія для кожного з нас зокрема
і для всіх нас разом. Якщо ми кож
ного дня виконуватимемо цю місію,
то спільними зусиллями ми приспі-
шимо той час, в якому і для всього
українського народу відкриються зо
лоті ворота волі і незалежности.
11