і в якому стейті вони проживали пе
ред зміною останнього місця осідку.
Кожний платник національного дат
ку при зміні місця перебування пови
нен при пересилці датку з нової місце-
вости усе подавати свою попередню
адресу.
Є численні місцевості, де націо
нальний даток збирають збірщики.
Відділ УКК пересилає гроші (чек) до
централі УКК і прикладає до того ви
каз платників, але не подає їх ад
рес. Це недобре, бо УКК не може
в такому випадку комунікуватись
безпосередньо з платником чи жерт
водавцем. Подекуди буває так, що
відділи задовго перетримують у себе
зібрані гроші, а платники повного на
ціонального датку урґують канцеля
рію, чому вони так довго не дістають
посвідок на вплату. Такі явища не
побажані. Бувають ще і інші усклад
нення, але всі важко тут подати.
На підставі картотеки можна б ба
гато дечого написати про те, хто, себ
то, які катеґорії громадян платять на
ціональний даток, і як вони його
сплачують, але це не належить до
моєї теми. Може іншим разом і при
іншій нагоді прийдеться про це пи
сати або говорити.
Ш. Спроба підсумків
З усього досі написаного видно,
що канцелярія УКК при невеликій
кількості людей виконує велику ро
боту. Тому не треба дивуватись, що
бувають у Конгресовому Комітеті,
особливо осінню та зимою, такі мо
менти, коли персонал канцелярії не
може подолати всієї роботи. Тоді тре
ба користуватись помічними силами.
Цей випадок заходить, зокрема, тоді,
коли приходиться висилати за посе
редництвом адміністрацій українсь
ких американських часописів (що
денників і тижневиків) кругло сорок
тисяч конгресових рекордів в англій
ській мові й українських закликів
УКК в справі УНФонду. Та буває і
таке, що деякі конгресові друки тре
ба висилати і на адреси американсь
ких організацій, членів американсь
кого Конгресу, стейтових леґіслятур,
губернаторів, робітничих юній і т. д. В
таких випадках помічні сили, хоч би
писання і наліплювання самих адрес
в канцелярії, необхідні.
Український Конгресовий Комітет
Америки за час свого шістнадцяти
літнього існування та праці здобув
собі не тільки серед загалу амери
канського громадянства велику по
пулярність, але й в чисто американ
ських політичних колах та інших се
редовищах повагу і пошану. Та не
тільки в них, але й взагалі в цілому
англомовному світі. Бо всі видання
Українського Конгресового Комітету,
як книжкові, так і періодичні (Квар-
тальник і Бюлетень) в англійській
мові, розповсюджують не тільки в
Америці (ЗДА), але й в Канаді, По
лудневій Америці (хоч вона і не ан
гломовна), в Австралії та в Англії.
Коли ж їх додати до англомов
них видань Українського Народного
Союзу, то можна ствердити, що все
це разом дало багато українській
справі і вплинуло на не одного по
літичного діяча, не одного англосась-
кого вченого і не одного дослід
ника справ європейського Сходу в
позитивному, додатньому для україн
ської справи розумінню.
Участь представників Українського
Конгресового Комітету в численних
американських з'їздах, конференціях,
дискусійних семінарах при американ
ських університетах, усе це дало ба
гато доброго для української справи,
зокрема для визвольних змагань ук
раїнського народу.
Так само акція меморіялова в різ
них актуальних справах і при різних
нагодах, рекордування промов аме
риканських українських діячів у Кон
гресових рекордах Американського
Конгресу — це не маловажна річ. Са
мі рекорди минулорічних зізнань пе
ред Комісією Керстена мають і мати
муть непроминальну вартість не тіль
ки для історії мартирологи українсь
кого народу під режимом народо-
вбивців, але й для знайомлення сві
ту з визвольними змаганнями україн
ського народу.
Український Конгресовий Комітет
відбув досі шість своїх конвенцій і
всі вони причинились теж у великій
ського дня в день 22 січня амери-
лому році проголошування україв-
55