СТАРОДАВНІ НАЗВИ ДНІПРА
Наш Дніпро був відомий в Европі
ще в давнину. Різні народи знали
Дніпро під різними назвами.
Від грецького історика Геродота,
що жив у V сторіччі до нашої ери,
довідуємося, що греки називали Дні
про Бористеном і зазначали, що він
тече з півночі на південь. На за
ході Европи така назва вживалася
навіть у XVII сторіччі.
У ґотського історика VI віку на
шої ери Іорнанда він зустрічається з
назвою Даніпер, по-гунськи — Гуні-
вар, що означало „гунська ріка". У
скандинавських саґах, еддичних піс
нях згадується Дніпро під назвою
Данпар. Візантійський історик X ві
ку імператор Костянтин Порфірород
ний Дніпро називає Донар. На „Час
тині карти світу Абу-Абд-Мохаммеда
їдрісі 1154 року" Дніпро має назву
Днабр.
Тюркські кочові народи, що з по
чатку X віку кочували у наших пів
денних степах, печеніги, торки та по
ловці відзначали, що Дніпро „велика
річка" і називали його Узу, Озу, Узи,
Атель, Барух, Варух.
Венеціянці і генуезці, що в XIV—
XV віках мали в пониззі Дніпра свої
колонії, вживали для нашої ріки такі
назви, як Ексі, Елексе, Еліце, Ерек-
се, Ересе, Лереса, Луосен. Подібні
назви зустрічалися також і в італій
ців.
У наших літописах назва Дніпра
пишеться по-різному: — НЬпрь,
Дьніпрь, Дніпровская ріка . Потім
ми маємо „Днйпр-Славутич, река
Славута — сьін Славьі".
Такі епітети мала наша славнозві
сна ріка. Вона оспівана у народних
піснях, думах і леґендах.
Назва Дніпро — давнього похо
дження. Такі назви, як Дністер, Дон,
Донець і Дунай, Дніпро мають о-
дин корінь — „дон"; осетинською
мовою „дон" означає вода, взагалі
ріка.
ЯК В СССР ВИКОРИСТОВУЮТЬ АВТО?
„Наче у себе дома" — малюнок Ю. Козюренка з київської ,,України"
168