УКРАЇНСЬКИЙ КОНСУЛАТ В ХАРБІНІ
Написав І. Світ
Небагато українців в Америці та
в Европі знають про те, що в Азії іс
нувало
українське
дипломатичне
представництво. Український уряд у
Києві в роках 1917-1918 та пізніш
завжди рахувався з наявністю вели
ких українських колоній в Азії та,
зокрема, на Далекім Сході.
Діяльність українського представ
ництва в Харбіні та частинно у Вла
дивостоці на Зеленій Україні зали
шила певний слід в наших взаєминах
з чужоземцями та зактуалізувала
українську справу на Далекому Схо
ді.
Вже перші два Українські Далеко
східні З'їзди обговорювали справу
українського представництва в Азії,
вказуючи на важливість доброї поін-
формованости нашого уряду у Києві
про положення та настрої українсь
кого населення в цих далеких облас
тях. Для тієї мети виряджувано спе-
ціяльні делегації до Києва і з Зеле
ної України, і з Сибіру, згідно з по
становами сибірських українських
з'їздів.
Прибуття українських військових
частин в Україну з Сибіру та з Ман-
джурії виявило також, що азійські
українці дуже заінтересовані в до
лі та забезпеченості української сво
боди й державноети. Участь україн
ських військових формацій Азії в бо
ях за українську державність була й
кровною участю в спільних змаган
нях.
Щоб пояснити обставини, чому і як
дійшло до призначення українського
консула до Харбіну в Манджурії,
треба сказати дещо про заходи, що
були для цього зроблені з ініціати
ви Далекого Сходу.
В ч. 2 журналу „Засів", Харбін, з
15 листопада 1917 p., говориться, що
„може випаде черга вибирати депу
тата до майбутніх українських уста
новчих зборі в . . . од нашого далеко-
східнього громадянства". Так справа
надсилки делегатів набирає все біль
шої ваги.
Приблизно у той самий час, а саме
27 листопада ц. p., одержано в Хар
біні телеграму замісника секретаря
військових
справ,
підполковника
Жуковського, в якій говориться, щоб
„українці Манджурії утворили свій
штаб і через нього підлягали Гене
ральному Секретаріятові Військових
справ у Києві". В тодішній військо
вій секції Манджурської Окружної
Ради були пляни про створення ук
раїнської частини. В праці секції бра
ли участь д-р Мозалевський І. В.,
військовий лікар штабу кордонної
сторожі Східньо-Китайської залізни
ці, та nop. Ф. Твердовський, адьютант
цього самого штабу.
Обидва ці визначні українські ді
ячі, після одержання телеграми, від
відали начальника штабу ген. Пере-
верзева, що рахував себе „малоросом",
а походив з Харківщини. Ген. Пе-
реверзев, після полагодження справ
з начальником залізниці ген. Хорва
том та завідувачем адміністративного
відділу залізниці — ген. М. Е. Афан-
сеєвим, видав наказ до війська окру
ги з дозволом почати творення ук
раїнських військових частин. В нака
зі був поданий точний реґулямін та
порядок заснування й ведення та
ких частин.
На чолі першої сотні став nop. Ф.
Твердовський, для штабу якої в при
міщенні Головного Штабу Кордон
ної сторожі була приділена окрема
кімната. Рівночасно д-р І. Мозалевсь
кий полагодив з начальником заліз
ниці ген. Д. Хорватом теж справу
безкоштовного переїзду українських
вояків по всій залізниці, що творила
127