Page 223 - ukr

Basic HTML Version

якусь укриту, з адню думку, г р ома ду в по т р е бі п і д р я т о з уюч и. Але
т р апл я є т ь с я, що п і дпома г ають щи р о , без всякої калькуляц і ї. Бу в ає
т ак у р і зних народ і в, був ає і в нас гр ішних. Та, на з а г ал беручи, наш
нар і д,
без уваги на часом і великі про г р і хи •— є щи р ий і чутливий.
Скільки вже йо го не на т я г ано чужими, та ба й сво їми несумл і нними
одиницями, то п р о те нац і ональні по т р е би він т аки щи ро с пома г а є.
Тр а пл я є т ь ся між нами, як і у к ожн ому і ншому народ і, б а г а то все­
знайк і в, б а г а то з а р о з ум і лих на своє ма йн о; т р а п л яют ь ся несв і домі
й темні, а т еж — чомуб ні — нав і ть несумлінні . .. Та всеж є з а с о би їх
навернути. А н а й к р ащим з а с о б ом, по мо їй думц і , є щир і с ть і от в ер-
тість. У б а г а т ь ох наших п р о в о ди р ів цих прикмет власне бракує . ..
Тим то і з а г ал наш т ин я є т ь ся з одно го ман і вця у дру г ий, не з наючи,
к о го вже слухати. І ча с то не слухає н і кого й ні кому не до в і р я є. Та
щир і с т ь, і лише щир і с т ь, о б є дн ає укра ї нс ький з а г ал, винайде в і дпо­
відну площину для сп і впраці р і зних наших груп і ор г ан і з ац і й, скон­
сол і дує сили, як для г і дно го виконання о б о в я з к ів с упро ти кра їн,
де жив емо, так і д ля помочі укра ї нс тву на укра ї нських з емл ях у май­
бутньому»
Поволі в и т в о рює т ь ся у нас новий тип укра ї нця, що з р о з в а л ь ни-
ми т р а диц і ями має все менш і менш сп і льности. Іде ще б о р о т ь ба
з с т аросв і т ським т ипом і п е р ема г ає уже нов і тній тим, але п о д е к у ди
ще старий, що буде видно з тих обр а з к і в, що їх а в т ор цих рядк ів
тут зма л ь ову є,
І.
Д і я л о ся це в часах, коли за буше ль святої пшенички можна було
купити дві в о с ьмушки тютюну без пап і рц і в, а за г о д о в а н о го р і чняка,
бичка чи ялі вку, д і с т а в а ло ся чек на ці лий фунт хрун і вської ковбаси . ..
Це б т о , і ншими словами, у часах р о з ц в і ту і сили економ і чної кр і зи,
коли вона з я вил а ся була у всій сво їй могутн ій красі й велич і.
Мі сце под і ї — заселена укр а ї нцями лі систа —- чи. вла с тиво пень-
кувата, бо ліс вируба ли, — о к о л иця на пі вночі одної з фа рме р с ь к их
пров і нц і й. Ок о л иця з а н а д то п р оми с л о в а: к ожня дру га хата — ма­
ленька „муншайн фе к т о р і ". Всі пют ь, наче с т а рокр а є ві шевці й г ор я т ь,
гейби ґ а з о л і иою облит і . Бідні може й дуже, але у к ожн о г о, як що не
, .Шевроле т ", чи я кий і нший т ам „Пон т і я к" чи „Дже н е р ал Мо т о р е ",
то бодай. „Фо р д " . Що правда, власники „Фо р д і в" не в пошан і вку . ..
Околиця, й цив і л і з ов ана не аби як! Як з і йду т ь ся на стац ію мод-
нярки, т ак по 200 фунт ів ваги, н а п е рфумо в а н і, наттудровані, начерво-
нені, в коро т ень ких об т и с лих сп і дничках, ну, очі про с то р о з б і г ают ь­
ся. .. Наче кв і тник на с адив хто на перон і. „Кв і тники" т р о хи з а н а д то
хорчист і, та цеж вам не мі ська т андит а, щупла, др і бна, тоненька, тро­
хи не злом.иться. .. А тут і солідні п і дс т ави і на п і дставах також, сама
солідні сть, сила й міць. ..
На стаційцї пя ть склепів р іжнов і рних власник і в. Че р ез д о р о гу
сяє пус т кою На р о д ний Дім імені Івана Франка. У домі ні одної Фран-