Basic HTML Version
На й б і л ьше предс т а вник ів молоді було на Ч е т в е р т і м Конгрес і,
що в і дбув ся в 1936 році в готелі Силван і я, в Фі лядельфі ї, на Л е й б ор
Д е й . Бу ло з а р е є с т р о в а них 360 де л е г а т і в. Конгрес був получений з
. .Укра ї нс ько -Америк анс ькою Ол і мп і я д ою", в як ій в з я ло уча с ть 150
укра ї нс ьких зма гун ів в про г рам і, а було ще 70 інших, що були учасни
к ами і нших зма г ань. Ча с опи си под а ли, що цій Ол імп і яді п р и г л я д а л о сь
5,000 людей. Преса була з аповнена з в і домл еннями і ф о т о г р а ф і я ми. Зв і -
домл ення р о з с и л а ла Ас оші е й т ед Прес по цілій Америц і. На Ситі Гол
видн ів в еликий напис , ,Витай Мо л о де з Укра ї нської Л і ґ и " . На р а д ами
кон г р е су п р о в о д ив Іван Рома нишин, с е к р е т а рюв а ли; Мил д р ед Зень і
Евген ія Калакура.
На конгресі п о р ушив Степан Шуме й ко т аку п р о б л ему: Чи д а в а ти
себе я к н а й с к о рше з а с им і люв а т и? Дис ку с і я, як п о д ає Св о б о да з 9. ве
ресня 1936 p., вик а з а л а, що мо л о дь є за злуку д в ох пон я т ь: аме рик а н
с ь к о го й укр а ї нс ь ко г о, за при с по с обл е ння укра ї нс ької куль тури до
аме рик а н с ь к о го окруження, за з а д е ржа ння укра ї нс ьких т р а диц і й, з а
з в я з ок з укра ї нс ьким н а р о д ом в Европі й по світі, а т еж за п е р е к л а ди
н а й к р ащих укра ї нс ьких т вор ів на англ і йську мову. Знов з р ефе р а ту
Ос ипа Д. Ст е тке вича в их о дил о, що т р е ба усунути релі г ійні чи пол і тич
ні п е р ешк о д и, що мо л о дь р о з б и в ают ь, а з в ернути її ува гу г оло вно в
напрямі куль турної праці на укра ї нськ ім пол і , а в п е ршу чер гу на
основне вивчення укра ї нс ької мови. Ро з ум і ння ва ги цеї п р о б л еми з ама-
н і фе с т о в а но в і др а зу тим, що ведено на р а ди в д в ох мо в а х: англ і йськ ій
та укра ї нськ і й. Ши р о ку дис кус ію вик лик а ла т еж спра ва м ішаних под-
р уж ( р ефе р у в ав Іван Ко с б и н ) . Головна с труя плила в т ому напрям і,
що б і тут було з а хо в а не укра ї нс т во. Пол і тична сила т еж нам потр і бна,
р ефе р у в ав Степан Ярема, а вона о пи р а є т ь ся на тих, що г о л о с уют ь. То
му мо л о дь мусить і на це з в е р т а ти ува гу в н ашому жи т тю. Те, що ко
мун і зм з а чин ає п р иби р а ти к омп р ом і с о ву ф о р му ( р ефе р у в ав Іван Пан-
чук) і т ак в дир а т и сь в д ушу молод і , є н е б е з п е к ою, а з а р а д ою т ому є ті
д емо к р а т ичні принципи, на яких п о б у д о в а на Америк а. По д а но по р а ди,
як і чим з а п о в ни ти пр о г р ами д і ял ьно с ти мо л о д е ч их клюб і в, ( р ефе р у
вала Ма р і йка Б о д н а р ) , та як фі нансува ти ту д і яльн і с ть (С. Д а н и л иши н ).
Ст в е рдже но в е ликий пос туп у спорті ( р еф. В. На к о н е ч н и й ). Ро з ум і ння
укр а ї нс ь ко го нац і онал і зму, справа не ле гка ( р ефе р у в ав Ми х а й ло Пі з-
н а к ) , т ому в има г ає с е р і о з но го п і знання культурно ї, нац і ональної й ре
л і г ійної т радиц ії укр а ї нс ь ко го народу. Про свої вр ажі ння з п о д о р ожі
по Укра їні, під Со в є т ами і По л ьщею, р о з п о в і д а ла Ма р ія На г і рна. Про
її р ефе р ат пише Св о б о да т а к е : , ,3 н а йб і л ьшим з а х опл е нн ям л о в ила мо
л о дь кожне слово, бо це р о з п о в і д а ла мо л од а, тут р о дже на д і вчина, по
д аючи свої з а в в а ги про Укра ї ну й її нар і д, та й о го г е ройс ь кі зма г ання,
як і ті п е р ешк о д и, які їй р о б л е но на тих з емл ях за її укр а ї нс т во ".
Вкінці мо л о дь д а ла при з нання у с т уп аюч ому у р я д о в и, а з о к р ема
голов і , Ст епанові Шуме й к о в и, за вмі лий пр о в ід і пр а цю, а до н о в о го
у р я ду в и б р а ла т а к и х: Іван Панчук, г олов а, Ст ефан ія Мон а с т ир с ь ка і