Basic HTML Version
Яремко про спорт як с ередник в пропа г анді укра ї нс ьких і деал і в, Ми
кола Га в рил ко про в і дношення нашої мо л о ді до с т а р о го к р аю.
Д о но в о го ур я ду в в і йшли: Степан Шуме й к о, г олов а, Ана с т а з ія
Олеськ і в, заст. г олови, Во л о д имир Бук а т а, с екре т ар, Степан Да ни л и
шин, скарбник. Д л я г а з е тної пр оп а г а нди в справі Лі ги в иб р а но т а кий
ком і т е т: В. Семенина, В. Бук а т а, Ма р ґ а р е та Семенк і в, Єлис аве та Ди ч к о ,
Ст ефан ія Кудрик, С. Ярема.
З н а г о ди ц ь о го конгресу Союз Укра ї нок Аме рики в л ашт у в ав в Ін
т ернац і ональн ім Інституті вис т а вку укр а ї нс ь ко го н а р о дн ь о го мис т ецтва.
Конг рес був получений йде з об і дом, пр о г у л ь к ами і т о в а р и с ь к ою з а б а
в ою.
„Юкр ейн і єн Ві кл і" з 7. вересня 1934 p., з г а д уючи за цей Конгрес,
пише , що т р е ба з приємн і с тю п і дкре слити, що молоді „члени Укра
ї нс ько го На р о д н о го Союзу в і д г р а в а ли т а ку визначну р о лю на Друг ім.
Конгресі Мо л о д і ", бо це ознака, що „вони п р о д о вжують т р а д иц ію і ту
спадщину, що їм п е р е д ає У. Н. Союз " . І те є по т ішаючим, пише т ь ся
дал і , що „ мо л о дь прибу ла з р і зних стор ін к р аю з власної і н і ц і ятиви і
на власний к ошт " , що б „ б і л ьше р о з дму х а ти п о л умя укр а ї нс ь ко го жит
тя в Аме риц і ", в часі, коли д е х то з песимі ст ів п о х и т ує г о л о в ою, д о б а-
чуючи с корий к інець т ому жит тю. . .
Т р е т и й Конгрес в і дбув ся в готелі Ст а тлєр, в місті Д і т р ой т і , в
днях 31 серпня і 1 вересня 1935, при участи б і ля сто д е л е г а т і в. Предс і д-
ником був Іван Панчук, а с е к р е т а р ами Ка т ерина З у бин с ь ка та Іван Іван-
чук. До к л а ди в и г о л о с и л и: Мар і йка Б о д н ар „Пр о б л е ми мо л о д і ", Іван
Панчук „Наша мо л о дь на с вому шл я х у ", Ана с т а з ія Оле ськ ів „Вплив
укра ї нс ьких пол і тичних парт ій на н ашу мо л о д ь " , Степан Д а н и л ишин
„ Р о ля нашої мо л о ді в америк анс ьк ім пол і тичн ім жи т тю " , Осип Д. Стет-
кевич „Ма йбу т нє укра ї нс ької мови в Америц і ", Бо г д ан Ка т амай „ Бу д ь
мо з с о б ою отверт і ! ", Ол е к с а нд ер Яр емко „Сп о рт і н аша мо л о д ь " . В,
Н. На коне чний „Знач і ння Мо л о д е ч их Сп о р т о в их Дн і в " .
По дискус ії с т в е рджено в р е з о люц і я х, що треба д о п о м а г а ти мо л о
ді к р аще п і знати минуле укр а ї нс ь ко го народу, йо го мову, кул ь т уру і
т р а диц ію, як т еж ухв алено с т в ори ти комі с ію, що в ип р а цюв а л аб про е к т,
як п е р е д а в а ти пр а вил ь но укра ї нські імена по англ і йськи. Ок р ему ува гу
прис в яч ено спор т о в ій ацкі ї.
Д о ново го у р я ду в в і йшли: Степан Шуме й к о, г олов а, Ана с т а з ія
Оле ськ ів і Степан Ярема, заст. г олови, Ма р ґ а р е та Семенк ів і Ст ефа н ія
Мона с тирс ьк а, с е кре т арки, Степан Да н и л иши н, скарбник.
„Юкр ейн і єн Ві кл і" з 6. вересня 1935 p. , р о з г л я д аюч и, що т р е ба вва
ж а т и н а йб і л ьшим усп і хом конгресу, в і дпов і да є, що те, що „ мо л о дь за
чинає х о ди ти справді вла сними но г ами ", п і з н а вши свої власні сили, і
т алани. Та це, к аже т ь ся дал і , не т р е ба ро з ум і ти т ак, що мо л о дь з л е г ко
в ажи ла собі ос я ги с т арої генераці ї, коли ви с к а з у в а ла свої критичні
з а в в а г и.