Basic HTML Version
„Та є ще в нас окр еме з а вдання. Ма ємо з о б о в я з а н ня супроти
Ст а ро го Краю. Не смі ємо к а з а ти, що він нас не о б х о ди т ь, що нам
б а йдуже, що там неволя, що г олод, що в спалених селах плачуть голі
д і ти. Таж наш п р и б р а ний край хоче з а п р о в а д и ти л ад і спра в едлив і с ть
у світі. Чи спати нам? Укра ї на, цей к р ай за оке аном, це мати, яку ми
покинули. Вона в т р и в о з і й бл а г ає помоч і . А хто глухий на ту прось
бу, т ой юр о д и в ий син; це т ой , що не сповняє хрис т і янс ь ко го о б о в я з ку
люб о ви б л ижн ь о г о. Памя т а ймо, що п о х о д имо з укра ї нс ь ко го роду,
та що хоч кр і вава йо го минувшина, але й славна г е р ой с ь кими д і л ами
н аших предк ів та їх люб о вю с в ободи.
„Д і лом і же р т в ою д о к аж ім нашу памя ть про цей нар і д. Памя
т а ймо, що кр ім праці за на с ущний хліб — є ще пр а ця для з а г алу,
для народу. Вона може нераз невдячна, але з а вжди д ає велике ду
шевне з а до в ол е ння. А як з і йд емо із сцени жи т т я, то саме та пр аця,
ось та це голка, вложена в н а родню буд і влю, не з гине пок і ль т ой нар ід
жи т име . Див і мся на з д о б у т ки такої праці с еред нас в Аме риц і : церкви,
школи, а с е к у р а ц і йно - з а помо г о ві т ов а рис т в а, а між ними наш Укра
ї нський На р о д н ий Союз , сиротинц і, Укра ї нс ький С т е мфо рд із В ищою
Шк о л ою, Му з е єм і Б і б л і о т е к ою, Укра ї нська Д і в о ча Академ ія на Факс
Чейз, ча сописи, хори. Ц еж усе овочі нашої т а кої ча с то невдячної
праці ! . .. Т ож вперед, д о діла, до чину, всі вр а з , плече об .плече, у
з год і , братн ій любов і , на д о б р о цеї Ві льної Землі й з на д і єю на к р аще
з а в т ра Укра ї ни".
Ось т ак з ак і нчив мій прия т е л ь. А я з а к і нчив: „Дав би Бог, д а в
би Бо г ! "