Page 122 - ukr

Basic HTML Version

т я г а ли одних й дру г их. Д у жа струя укр а ї нс ь ко го с амос т і йництва,
к е рмо в а на з ручними пров і дник ами та д и п л ь ом а т а ми мо г л аб була ви­
к ори с т а ти б о р о т ь бу Мо с к ви та По л ьщі за Укра ї ну для у ґ рунт ов ання
укра ї нської с амос т і йнос ти. Нажа ль нац і ональні традиц ії с т а р о го Киє­
ва вже тоді т а ки на д о б ре при з а були с я, неволя прихилила хр е б ет
укра ї нс ьких людей під чуже панування. З а м а ло було людей, що і деал
с амос т і йнос ти ставили як одино ку можлив і с ть майбу тно с ті
своєї
б а т ь к і вщини, т ай і вони по битві під По л т а в ою (1709) мус іли поки­
д а ти р і дну з емлю та йти на емі грац ію. Справді б і да чайці небо з і ,
що вивела ч а є ня та при бит ій д о р о з і .
Нав і ть т р а диц і йна д емо к р а т ичн і с ть укра ї нс ь ко го народу, зре ал і­
з о в а на у р амах к о з а ц ь к ої д е ржа в и, стала з а с о б ом панування Москви
над Ук р а ї ною; саме цеї найб і л ьше а н т ид емокр а т ичної Мос кви. Мос ква
в и к о ри с т о в у в а ла клясові інтереси в и с в о б о дже них укра ї нс ьких мас на
це, що б п і дк опу в а ти рідну її укра ї нську владу. Ца р а т, що у себе,
з б е р і г ав найг і рше х о л оп с т во ши р о к их мас мо с к о в с ь к о го народу, в
Укра їні став в ролі ніби т о о б о р о н ця про с тих мас, о с о б ли во коли т р е­
ба було п і дкопу в а ти а в т о ри т ет укра ї нської д е ржа в н ої влади та саму
д е ржа ву о с л а блюв а т и. Ко л иж д е ржа в на вл ада Укра ї ни зникла з укра­
їнської земл і, ця сама Мос ква з а в ела вд е с я т е ро г і ршу не волю на
укра ї нські маси, досі тут н і коли не в і дому.
Ч о т и р и с т а л і т н а
- б о р о т ь б а
У к р а ї н и
з
П о л ь щ е ю
Від уп а дку с амос т і йнос ти з ах і дно - укра ї нс ь кої д е ржа в и, 1349 року,
чо т ири с та літ т рив а ла б о р о т ь ба укр а ї нс ь ко го н а р о ду з По л ьщею за
з емлю, за власний д емо к р а т и ч ний спос іб жи т т я, за з б е р еже ння на­
ц і ональної куль тури. Ця б о р о т ь ба вла с тиво з ак і нчила ся вже при
кінці 18-го стол і т тя п р о г р ою для По л ьщ і ; її р о з б о р о м. Но ва в і дро­
дже на По л ьща ( 1919—39) була на з а х і дно - укр а ї нс ьикх з емл ях уже
т і льки п е р е х о д о в им я в ищем. Тому в і др а зу в ирин а ло питання, хто
стане с п а д к о ємц ем по поль с ьк ім в олод і нню — укра ї нський на р ід чи
Рос і я,
Пол ь с ь ке волод і ння на укра ї нс ьких з емл ях п і дкосив т аки сам
укра ї нс ький нар і д, але корис ти п о к ищо з і бр а ла Рос і я, пі внічний сус ід
Укра ї ни.
З а тих 400 літ б о р о т ь би Укра ї ни та По л ьщі укра ї нс ький нар ід
нині з б о ку По л ьщі вповні ус амос т і йнений. Культурне п о л ь о н оф і л ь с т во
т еж н а л ежи ть вже б е з п о в о р о т но до історі ї. Йо г о мі сце з аня ла д у х о ва
ор і єнт ац ія укр а ї нс ь ко го н а р о ду на куль т уру з ах і дної Ев р о пи.
Б о р о т ь б а
У к р а ї н и
з М о с к в о ю
з а
„ б у т и
ч и
н е
б у т и "
З а г р о з ою укр а ї нс ь кому н а р о д о ви з а л иши т ь ся о с т а т очно т і льки
імпер і ял і стична Мо с к о вщин а, якої інтереси та духов і с ть д і яме т р а л ь но