Basic HTML Version
рева не було. Не було ні з чо го хату по б у д у в а т и, ні стайні, ні на п а ливо
не було.
Сп е ршу не по г ано жи л о ся н ашим ф а рм е р ам і в л і сових о к о л и ц ях
Ман і тоби. Коли собі чолов ік купив сокиру, то вже міг бр а тися й до
прац і , бо мав з ч о го ха тчину по с т а ви т и. А в зимі йшов у ліс і руб ав
д е р е во до т р а ч ки а бо на опал. На д е р е во був збут. За д е р е во м ожна
було купити собі до хати всяких припа с і в. І, кр ім т о г о , в л і сах було
повно ди к их зв і р і в, яких можна було по люв а ти на мя с о : „муси", ко з и,
олені . В лісі можна було к о л ин е б у дь с по люв а ти й з а йця або дику курку.
Отже куди к р аще жи л о ся н ашим люд ям в Канаді по лі сах, як по степах.
Та коли вже наш ф а рм ер у Саскачевані а бо Алберті п р и д б ав собі
коней, плуг, б о р они, а з г о д ом і жа т ку, т о вже л е г ко було д о р о б и т и ся
й б і л ьшо го ма є тку. Де я к і з н аших с т епових фа рме р ів купили собі й по
к і лька 160- акрових фа рм і в.
Пе ршу фа рму д а в ав у р яд з а д а рмо, чи то вл а с тиво за д е с я т ку на
з аписне. А коли д о р о б и в ся чолов ік ма є т ку на пе ршій фа рм і , то міг собі
купу в а ти ск і льки хот і в, д о д а т к о в их фа рм і в. І т ак де які наші ф а рм е ри
п р и д б а ли собі по дв і , три, а то й б і льше фа рм і в. Були вже й такі наші
фа рм е ри при кінці минулої в ійни, що мо г ли, п р о д а вши в осени к і ль ка
ва гон ів пшениц і, в кл а д а ти р і чно до банку яких б тисяч д о л я р і в.
З б і жжя т оді д о р о го п р о д а в а л о с я. А люди дума ли, що вже все т ак
буде . І не д уже о с т о р ожно з г р ішми по с т упа ли. А коли в 1929 році по
ч а л а ся в е лика кр і з а, то не один ф а р м ер г і рко нар і кав на свій нерозум. ..
А за е коном і чною к р і з ою п р ийшла й с т р ашна посуха в з ах і дн ій Канад і.
Три в а ла пон ад 7 літ. І тоді не т і льки наші фа рме р и, але ще б і льше анг
л і йс ьких с т епових фа рме р ів пр о с то з у б ож і ли до о с т аннь о г о. Го л о в но в
полудне в ім Саскачевані була д о в го с т р ашна посуха. Д і йшло аж до
т о г о, що у р яд мус ів у т риму в а ти фа рме р і в.
Та в і дколи по ч а л а ся в ійна в 1939 роц і , то д о ля фа рме р ів у Канаді
знов п о к р аща л а. Ус т алено ціни на з б і жжя . Та хоч і нема в е ли к о го з бу
ту на з б і жжя , то ф а рм е ри мають т епер д о х і д з ч о го і ншо г о: з плекання
х у д о би, свиней та д о м ашн ь о го д р о б у . Є т епер д уже в еликий попит на
свині, на „ б е й к о н" до Англі ї, на х у д о бу на мя со, і на сметану на ма с ло.
У к р а ї н ц і
з а й м а ю т ь с я
н е
т і л ь к и
ф а р м е р с т в о м.
На в і ть у з ах і дн ій Канаді укра ї нці з а ймают ь ся не т і льки х л і б о р о б
с твом та плеканням х у д о би й свиней. Є й так і , що жив у т ь, мо в л я в, з
меду. Є так і , що р о з в е ли собі пас і ки. Та ще б і льше з а нима є т ь ся др і б
ною т о р г о в л ею. Мають свої крамниц і. Є вже й свої фа б р и к а н т и. От,
н а прик л а д, у Винн і пе ґу, один укра ї нець ма є фа б р и к у, де в и р о б л яє
трамв аї та а в т обу с и. То р г о ь е л ь ними п і дпри ємс т в ами
з а нима є т ь ся
о с о б л и во б а г а то укра ї нц ів в Алберт і.
Можу ть канад і йські укра ї нці з г о р д оща ми в к а з а ти й на те, що
мають в Канаді о к о ло 800 укра ї нс ь ко - анг л і йс ь ких учител і в, пон ад 150