Щось неправдоподібне: 2 серпня недавня російська полонянка‚ а тепер Герой України‚ депутат Верховної Ради і делеґат Парляментської асамблеї Ради Европи Надія Савченко знову оголосила голодування. В цей крайній для людських сил спосіб героїня протестує‚ як вона висловилася‚ проти „бездіяльности провладних сил усього світу щодо визволення українців з полону“.
В інтерв’ю для Радіо Свобода Н. Савченко вдалася до таких ось надміру критичних узагальнень‚ й вони не знайшли підтримки в експертній і загальносуспільній українській думці: „У нас нема в країні сильної армії і нема чесних чиновників‚ тому народові не доводиться на що-небудь сподіватися. У нас народ – це армія‚ народ – це влада‚ це вже треба усвідомити і брати вирішення усіх справ у свої руки“. Фразу цю справді годі назвати виваженою – в ній‚ замість політичної мудрости‚ звучать нотки підбурювання до державного перевороту.
Н. Савченко також знову повторила невдалу заяву про свою готовність їхати на Донбас і домовлятися з керівниками Луганської і Донецької „народних республік“ про звільнення українських полонених.
Це‚ поза сумнівами‚ дуже болюча проблема. Хтось мусить виявити крайню рішучість і застосувати якийсь новий‚ неординарний підхід до справи. На сьогоднішній день ніхто навіть не знає‚ скільки українців перебуває на окупованих територіях Донбасу‚ а скільки їх сидять в тюрмах у Росії. Сепаратисти говорять про 600 осіб‚ українська сторона вважає це перебільшенням. Але ж тут не у кількості річ‚ бо кожне людське життя – безцінне‚ й й за нього слід боротися.
Проте питання звільнення полонених можна розглядяти і розв’язувати лише в якнайширшому політичному‚ навіть геополітичному контексті‚ оскільки мова йде не тільки про долю десятків чи й сотень українців‚ але також про долю незалежної української держави. Саме тому авторитетні експерти остерігають‚ що пропонований Н. Савченко прямий діялог з сепаратистами заради обміну полоненими означає фактичну капітуляцію України в українсько-російській війні.
Гнітюче враження непослідовности і несамостійности залишила по собі прес-конференція Н. Савченко 2 серпня‚ в день оголошення нею протестної голодівки. Героїня‚ ім’я котрої ще два місяці тому викликало в народі патріотичний ентузіязм‚ сама собі‚ з якоїсь невідомої причини‚ явно суперечить. То каже‚ що Україні потрібен диктатор‚ і що вона готова взяти на себе цю ролю‚ то тепер раптом заговорила про доцільність утворення громад з власним самуправлінням‚ власними судами і міліцією‚ про парляменстьку республіку з президентом вже не диктатором‚ а символічною постаттю‚ і з заміною Верховної Ради на Народну Раду. Це той самий плян федералізації України‚ котрий тихцем‚ підступно і невідступно протягує підленький ворог української державности‚ кум Володимира Путіна – Віктор Медведчук.
„Це те‚ чого хотів домогтися Кремль воєнним шантажем через інструменти „ДНР/ЛНР“‚ але не зміг‚ – пише відомий київський політолог Олеся Яхно. – От і ввмікнувся плян „Б“ – розхитати країну зсередини… Сукупність заяв Савченко після її визволення досить ясно показує напрям її ініціятив. Жаль‚ що людина‚ за повернення якої переживала вся країна‚ а не лише мама і сестра‚ тепер буде використовуватися Кремлем як ще один інструмент в його спробах знерухомити Україну“.
Важливим коментарем відгукнувся на ситуацію довкола Н. Савченко український дипломат Роман Безсмертний‚ який недавно відмовився від участи у безрезультатному Мінському процесі. На його думку‚ з терористами жодна держава не веде переговорів‚ а останні заяви Н. Савченко „працюють і проти неї‚ і проти України“‚ бо полегшують сепаратистам шлях до мети – до виборів на Донбасі і до закону про амнестію.
Керівник групи з питань обміну полоненими „Патріот“ волонтер Олег Котенко припускає‚ що або Н. Савченко справді нічого не розуміє в реальній політиці‚ або Москва таки завербувала її: „Вона може голодувати, це – піар-кампанія самої Савченко. Бо наговорила багато такого‚ чого не слід. І невідомо, чи це вона сама вигадує‚ чи якийсь куратор? І нікого вона не забере, якщо на те не буде волі Москви. Якщо ж вона, справді, зв’язана з Москвою, то, звісно, для піднесення іміджу їй віддадуть зо дві людини, щоб показати, що Савченко пішла розмовляти і в неї добре виходить“, – сказав О. Котенко.
„До заяв Надії Савченко слід ставитися серйозно, бо це говорить депутат парляменту, член Парляментської асамблеї Ради Европи. Це абсолютно не випадкові заяви, вони робляться системно“, – вважає співзасновник Українського інституту майбутнього Тарас Березовець. Підозри, що вона є аґентом Росії, про що багато пишуть у соціяльних мережах, цілковито неправильні. Але Надією досить вміло маніпулюють люди, які ставлять за мету дестабілізацію в Україні… І все ж її заяви викликають різку критику і несприйняття лише у невеликого кола людей – політиків, журналістів, експертів. Але для більшости вона залишається героєм. У неї непоганий рівень довіри. Тому ті, хто розкручує проєкт „Надія Савченко“, просуватимуть його далі. Довготривалої перспективи цей проєкт не матиме, але певний час він відіграватиме свою ролю, Надія може стати провідником на короткий час, наприклад, в якихось акціях протесту“.
Тим часом суспільство не лише пильне щодо кожного слова Н. Савченко‚ але й щодо її поведінки. Відомий блоґер і журналіст Павло Правий пише‚ що цими днями героїню помітили в товаристві одіозного харківського українофоба‚ довіреної особи В. Медведчука‚ багаторічного аґента російських спецслужб Андрія Лесика. „Поясніть мені‚ вбогому‚ що ваша месія робить в одній компанії з антиукраїнською мерзотою‚ з путіноїдом?“ – обурюється П. Правий.
Не дивно‚ що в партії „Батьківщина“‚ членом якої є Н. Савченко‚ намагаються віддалитися від її заяв. „Нерідко такі заяви не є узгодженими та йдуть всупереч нашій офіційній позиції“, – пояснив заступник голови партії Андрій Кожем’якін‚ запевнивши‚ що на найближчому засіданні політради „Батьківщина“ дасть вичерпну оцінку контроверсійним висловлюванням члена своєї парляментської фракції.
Словом‚ Н. Савченко залишається великою таємницею. Втім‚ може це тільки усім нам здається так. Можливо‚ насправді відповідь виявится простішою‚ і має рацію київський психолог Лілія Воронина‚ кажучи‚ що після визволення з тяжкого російського полону Н. Савченко мали конче зайнятися добрі спеціялісти з відновлення психічного здоров’я: „Надія самовпевнено вважає, що сама зможе підняти велику хвилю людей і‚ скоріше за все‚ уявляє себе Жанною Д’Арк. І цим викликає у багатьох людей роздратування. Дуже схоже, що Савченко має травматичний післястресовий розлад. Необхідна реабілітація протягом трьох-чотирьох місяців“.
Будемо й ми уважно стежити за подальшим розвитком цієї ситуації‚ за політичним та психічним здоров’ям української політичної еліти. А покищо визнаємо слушність цих слів Р. Безсмертного: „Голодуванням одного депутата чи десятьох‚ чи усього парляменту проблему неможливо розв’язати. Я б їм порадив краще добре їсти‚ аби бути здоровими‚ бо здоров’я нам ще буде потрібне“.