ЧИКАҐО. – 2015 рік, проголошений роком Митрополита Андрея Шептицького, завершила наукова конференція, яку організувала Українська католицька парафія свв. Володимира і Ольги. Були відслужені Літургії у всіх церквах, відбулася виставка особистих речей Митрополита в Українському Національному Музеї.
6 грудня 2015 року в Українському культурному осередку зібралися представники громади, щоб стати учасниками круглого столу з участю провідних науковців, які досліджують діяльність Митрополита А. Шептицького. Постать Митрополита об’єднала представників різних релігій – юдейської, православної, римо- та греко-католицької.
Серед доповідачів був о. д-р Петро Ґаладза – професор Інституту східньохристиянських студій ім. А. Шептицького в Отаві (Канада), який служив у різних парафіях, включаючи парафію свв. Володимира і Ольги в Чикаґо. Він викладав у Львівській духовній семінарії св. Духа, був деканом Львівської богословської академії (тепер Український Католицький Університет), написав десятки книжок та сотні наукових праць, а тепер розповів про невмирущу спадщину А. Шептицького та геній його особистости.
Співпрацю Митрополита з греко-католиками Росії досліджує о. д-р Юрій Аваакумов, який народився у Санкт-Петербурзі, вчився у православній духовній семінарії та академії, ступінь доктора богослов’я захистив на католицькому факультеті Мюнхенського університету, став упорядником і головним редактором збірника „Митрополит Андрей Шептицький і греко-католики в Росії“ (Львів, 2004). Тепер викладає теологію та історію християнства в університеті Нотр-Дам у Індіяні. Дослідник розповів про те, як Митрополит сприяв розбудові Греко-Католицької Церкви в Росії.
Д-р Леон Хамейдес, виступаючи уперше перед громадою в Чикаґо, сказав: „Андрей Шептицький, його брат Климентій та монахи-студити врятували тисячі життів“. Добро, вчинене монахами-студитами, які переховували у монастирі в Уневі маленьких єврейських дітей, має бути пошановане світом. Те, що Митрополит зважився на крок самопожертви, є святістю для людства, вважає врятований Митрополитом свідок. Понад 25 років він досліджував свій родовід. Війна забрала багатьох, серед яких були батько-равин та мати. Його та брата Цві Барнеа від переслідувань нацистів врятували Митрополит А. Шептицький та о. Климентій Шептицькі.
Кілька років тому Л. Хамейдес разом з дружиною та сином відвідали Львів, Щирець та Унів. Спогади про дитинство і повернення в Україну лягли у книжку „Чужий на багатьох землях”, де автор на прикладі свого життя передає долю єврейства в Західній Европі.
Батько його звернувся до Митрополита проханням врятувати дітей. Л. Хамейдес вперше побачив А. Шептицького у інвалідному візку. Він поклав руку дитині на голову і посміхнувся. Леонові було сім років. Восени 1942 року Леон Хамейдес отримав нове ім’я – Левко Хамінський. Тимчасово його відправили до монастиря в Брюховичах, у 1943 році – до Унева. Чимало врятованих живуть тепер в Ізраїлі, Англії, США, Арґентині.
Д-р Л. Хамейдис, директор-емерит відділу дитячої кардіології у Сonnecticut Children’s Medical Center та професор педіятрії медичного університету University of Connecticut School of Medіcine, спеціяліст з серцево-легеневої реанімації немовлят і дітей.
Папа Франциск 17 липня 2015 року оголосив спеціяльний декрет про героїчність доброчесности А. Шептицького, що необхідно для початку процесу його беатифікації.
Організаційний комітет Української греко-католицької парафії свв. Володимира і Ольги у складі о. пароха Олега Кривокульського, Тані Кузич, д-ра Таїсії Бровар, Христі Верещак та Христі Сютрик доклав багато зусиль, щоб належно завершити рік Митрополита А. Шептицького.
Ваша думка