Basic HTML Version
східвіх областей якісь щиріші та
більш природні, а наші велебні па
нянки знають лише строїтися, носа
вгору дерти і свої химери показу
вати! Тому, наперекір усім гали
чанкам, я посватаю східнячку!
МАРУСЯ: Ну, заспокійся, мій голу
бе, не тоскуй. Заспівай мені краще
тую пісню, що її ревелерси на ревії
спі вали. . .
ГРИЦЬ: Окей, Марусе, заспіваю!
(Співає):
„Як би я мав чорнокнижника владу,
Я
б
чуда творив, змінив би світ..."
МАРУСЯ
(бере пляшку і чарку):
Го
ді, годі, мій голубе! Так ти, кажеш,
посватаєш східнячку?.. Ну, так ви
пиймо тепер обоє за наше розста
вання! Щоб ми з тобою довіку не
сварились!
(Наливає).
ГРИЦЬ: Давай! Тужур лямур — мор
ген капут! Будь здорова!
(Випи
ває).
МАРУСЯ: Стій, не все, не все! Дай
мені половинку!
ГРИЦЬ
(кидає чарку геть):
Круца-
фікса! Що ти мені дала?
МАРУСЯ: Ха, ха, ха! Напоїла любо
го любощами! Було ж тобі, Грицю,
на дивізійні вечерниці не ходити!
ГРИЦЬ
(вхопився за горло):
Ох, пе
че мене, як сто чортів! Горить у ме
ні вся утроба, ніби цистерна з бен-
зиною займилася!
(Захитався, по
котився на долівку).
МАРУСЯ
(припала до нього):
Ах, ус
тань, устань! Не можна ж так, без
мене! Кому ж я рушники буду по
давати?.. Бач, було тобі, Грицю, на
вечерниці не ходити!
(Співає пісню
„Ой, не ходи, Грицю...").
ГРИЦЬ
(за той час піднявся, присіє,
підніс чарку, нюхає):
Що це ?.. Ну,
ясно, бензинівка! Що ти мені дала,
самогонки ?.. Кажи! Признавайся!
МАРУСЯ: Ой, лишечко мені, пляш
ки переплутала! Замість принести
сливовицю, взяла пляшку з само
гоном !
ГРИЦЬ
(зривається на рівні ноги, ви
тягає з кишені нотатник, олівець):
Не крути, не верти, тепер я тебе
службово питаю: звідки дістала
самогону? Напевно той паскар Хо
ма приніс!
МАРУСЯ: Ні, Грицуню, це наші тату
ньо самі женуть, для домашньої
потреби...
ГРИЦЬ: Ах, це так!..
(Розглядається
сюди-туди, вітрить носом, врешті
метнувся за параван, звідки за хви
лину викочує „апарат" до варення
самогону).
Гурра! Нарешті знай
шов! А я його вже два місяці по
таборі шукаю!
( К у р т и н а )
215