МА Т И
П Р О С В І ТА
ТА
Б А Т Ь КО
С О ЮЗ
ЯРОСЛАВ ПАДОХ
^асноване 8-го грудня 1868 року у
Львові товариство „Просвіта" мало
рішальну ролю не тільки в підне
сенні загальної освіти, але і в полі
тичному освідомленні
галицького
громадянства, яке рівно п'ятдесят ро
ків і п'ять тижнів згодом скристалізу-
валовя у вигляді Західної Української
Народної Республіки, а три місяці
пізніше об'єдналося з центральною
Україною.
Була це, на галицьку міру, могут
ня організація загальнонародного ха
рактеру, якої до того часу не мала га
лицька Україна. В часі першої світо
вої війни вона гуртувала три тисячі
сільських читалень, об'єднаних у 76
повітових відділах. її членство йшло
в десятки тисяч, а членство читалень
удесятеро більше. До ґрунту зруйно
вана в часі війни, ще поки погасли за
грави спалених читалень, „Просвіта"
спонтанно відродилася й, не зважаю
чи на" постійні й докучливі переслі
дування польської окупаційної влади,
швидко досягла передвоєнного роз
витку й далі поширювалася на всі
міста та містечка, села й присілки
галицької землі. Від читальні „Про
світи" розпочиналася організація по
одиноких громад, і на ній спиралися
й виростали інші громадські установи
й акції. Стихійність розвитку „Про
світи" не спинилася на вузьких ме-
Галичини: вона проламала збру-
чанський і сокальський кордони й з
емігрантами пєреплила океан до за
морських Україн.
Якщо б міряти вплив „Просвіти" на
американському ґрунті кількістю чи
талень „Просвіти" та числом членів
львівської установи, тоді можна ска
зати, що він не був особливо сильним.
Навіть у приблизній мірі організацій
ний похід „Просвіти" в Америці не
нагадував його розмірів на батьків
щині, в Галичині. Не зважаючи на всі
зусилля виділу „Просвіти" організу
вати окрему „Американську Просві
ту" з читальнями й клюбами виключ
но освітнього характеру і приєднува
ти безпосередніх членів матірної уста
нови у Львові з щорічними вкладка
ми, ця акція ніколи не принесла знач
них успіхів. Українська громада на
американській і канадійській землі,
прийнявши ідею просвітньої праці, в
організаційних формах керувалася
своїми окремими законами та шабльо-
нами, які сполучували освітню діяль
ність з іншими ділянками громадської
діяльности, зокрема ж допомогової.
У цім ленсить одна з особливостей
громадської організованости й актив-
ности заморських українців. В цім слід
дошукуватися також організаційних,
ні в якому разі ідейних невдач львів
ської „Просвіти" на цьому ґрунті.
А такі невдачі були, хоч заходи
„Просвіти"
піддержували
раніше
створені на американському ґрунті
установи, передусім Український На
родний Союз.
Про освітню працю цього Союзу
взагалі, а зокрема про його віддану
піддержку заходів „Просвіти" з дале
кого Львова варто написати окрему
студію, бо ця діяльність була такою
основною частиною завдань УНС, що