Basic HTML Version
^ а г а т о наших
організацій і га
зет претендують
на
„визволите
лів" У к р а ї н и .
Так вони діють
на зборах, про
це пишуть на
сторінках своїх
органів, так за
являють публіч
но „,урбі ет орбі".
А в дійсності це
тільки „великих
слів велика сила", нічого позитивно
го, конкретного вони не роблять. Не
можна їм відмовити патріотизму, доб
рої волі, але треба ствердити, що не
вміють вони монтувати справи.
Для визволення України треба всіх
українців і їх треба притягати, а не
відпихати. Немає і не може бути при
вілеєм одної групи хоч би як великої,
визволяти Україну, бо це завелика
робота і під силу тільки всій громаді!
Чужа поміч і союзи, протибольше-
вицькі бльоки і т. п. добрі, але най
важливішим бльоком є самі українці,
є „наша сила в нас самих".
І
в тому
дусі треба Діяти і думати.
Недавно я дістав листа від довго
літнього (91 рік) організатора УН-
Союзу, який живе тепер на емериту
рі. Він пише: чому українські цент
ральні організації не виділять по 5
людей і не поїдуть разом до Вашинг
тону питатися: чому Америка є проти
визволення України?
Така ментальність людей і такі
прості питання вони ставлять. А як
треба ставити питання, якщо йде про
визволення України? Що входить в
комплекс справ відносно визволення?
Чи лише справа війни, духової підго-
тови народу? Чи теж справа пам'ят
ників, шпиталів, домів інваліда, спра
ва церков, читалень і т. п. ?
І
чи ли
ше говорити про ті справи треба, чи
треба їх організувати і вказати шлях
охочим і фанатикам, як справу підго
товляти. Бо кожна справа потребує
відважних людей, які не оглядають
ся на задні колеса, лише ідуть! Ар-
"СВОБОДА
Степан-Журогшь
мія, яка йде в на
ступ, буде мати
втрати убитими,
а проте вояки,
що наступають,
не думають про
це, кожний знас,
що хтось поля
же — бо „війна
війною", але у
всім є Божа Си
ла — як казав
Цяпка С к о р о -
п а д !
Це лише короткий вступ до корот
кої, але ефективної, добре обдуманої
праці і великого вкладу союзової га
зети „Свободи" в українські визволь
ні змагання! Я не перебуваю в Джерзі
Ситі і не переглядав пожовклих сто
рінок річників „Свободи", що їх кон
сервує УНСоюз. А їх багато і бага
та їх історія, багата поезія і проза, бо
„Свобода" готується відзначити 75-
літній — діямантовий ювілей.
Але так з пам'яті і здалека: яка є
сильветка газети „Свободи" в питанні
визволення України? Перше всього,
хто така „Свобода"? Це невинна га
зета і пише вона так, як цього хочуть
її редактори, які самі встановляють
лінію і „кредо" газети відповідно до
рішень Головного Уряду УНСоюзу.
Правда, „Свобода" завжди мала
свої ухили, бо не всі ухвали Голов
ного Уряду були мудрі, не всі голов
ні урядовці ішли з духом часу. Кож
на газета, навіть союзова, має все т.
зв. „поетичні вольності", без яких жа-
ден редактор не міг би видавати ці
кавої газети.
Який же є вклад „Свободи" у виз
вольні змагання України? Від викра
дення Мирослава Січинського з тюр
ми в Станиславові за вбивство наміс
ника Галичини гр. Потоцького, „Сво
бода" вела визвольну політику Укра
їни в Америці на ділах. Вона става
ла в обороні тих українців в Америці,
які служили в австро - угорській ар
мії і яких австрійський уряд хотів мо
білізувати в 1914 p., коли Америка
ще не була у війні. Ніхто з тих укра-