Basic HTML Version
У СТАРОМУ КИЄВІ
(Уривок із спогадів)
Написав Л.
Васильківський
Революційні події 1905 року силь
но оживили політичне українське
життя, що проявилось постанням но
вих політичних партій. Так, у 1905
році РУП (Революційна Українська
Партія), що постала ще в 1900 році і
була першою активною політичною
партією, перетворилась у Соціял-Де-
мократичну Партію. Крім того зорга
нізувалась Українська Радикально-
Демократична Партія і поширила
свою діяльність Українська Народна
Партія, яка постала ще в 1902 році.
Пізніше, бо
в 1907 році, постали
окремі групи Української Партії Со-
ціялістів-Революціонерів, яка як са
мостійна партія зорганізувалася в
1917 році.
За прикладом Галичини почали пі
сля 1905 року засновуватись освітні
товариства „Просвіти" по цілій Укра
їні. Київська „Просвіта" була засно
вана в кінці 1905 року, а розв'язана
владою в 1910 році. Одначе, реакція
не могла придушити всіх проявів
культурного та наукового життя, яке
успішно розвивалось в Українському
Науковому Товаристві у Києві від
1908 року і мало свій вираз на сто
рінках „Літературно-Наукового Віс
ника", перенесеного у 1907 році зі
Львова. „ЛНВ" замінив журнал „Ук
раїна", який виходив один рік як ема
нація журналу „Киевская Старина".
Український театр від 1907 року під
проводом М. Садовського постійно
грав у Києві.
В 1909 році у Києві сталася певна
визначна подія політично-суспільно
го характеру: з'їзд польської інтелі-
ґенції з Правобережжя, прихильної
до українського національного руху.
Цей нелегальний з'їзд, який відбувся
в помешканні панства Вольських, зіб
рав кільканадцять учасників спольо-
нізованої української шляхти та поль
ських дідичів Правобережної Украї
ни, таких, як: Е. Пашковський, Леон
Радзієвський (редактор „Киевской
Мьісли"), Антоній й Францішек Ва-
сютинські, Т. Міхальськи'й, Ясенець-
кий, Володимир й Люїдгар Грохоль-
ські, Б. Ярошевський, А. Рокицький,
Л. Сідлецький та інші. Душею з'їзду
був В. Липинський.
Свої наради з'їзд проводив україн
ською і польською мовами. Дискуто
вано про польсько-українські відноси
ни і про становище, яке треба зайня
ти щодо українського руху, про спра
ву національної автономії для польсь
кого елементу в Україні. Після диску
сій ухвалено підтримку українським
домаганням щодо заведення науки
українською мовою в народних шко
лах, заснування читалень та видав
ництва часописів і книжок українсь
кою мовою. В. Липинський намагав
ся, щоб усі представники колись
спольщеної шляхти на Україні пе
рейшли до українського національ
ного табору. Одначе, тільки меншість
присутніх на з'їзді визнала себе ук
раїнцями. Були це Липинський, Воль-
ська, Ярошевський, Сідлецький, Тиш.
кевич та ще кілька інших. Більшість
залишилася симпатиками українсько
го руху. З'їзд заснував фонд для ви
дання у Києві двотижневика польсь
кою мовою "Przeglad Krajowy", який
почав виходити у половині 1909 року.
Фактичним редактором цього часопи
су був В. Липинський, який редагу
вав його дуже талановито. Відгуком
з'їзду був теж виданий у
1909 році
дуже гарний альманах "Rocznik
Pol-
125