— 136 —
МАКЯВЕЛЬ
ПРО ДЕРЖАВУ І ПОЛІТИКУ
о
З жадної небезпеки не рятуються без .небезпеки.
Панування одного володаря легко веде до тиранії, полку
оптіматів — до олігархії, із демократії легко може розви
нутися розгнузданість.
Хто звик до свободи, тому кожен ланцюг є тягарем, а
кожна стежка — путом.
Причиною розладу в державі є здебільшого мир і при
мусовий спокій; страх і війна плекають єдність.
Хто змагає до необмеженої влади й не вбиває Брута,
або хто засновує республику й не нещить Брутових синів,
той втримається лише короткий час.
Коли люди будуть добре керуватися, то вони не шукати
муть і не бажатимуть жадної свободи.
Найголовнішими основами всіх держав є добрі .закони
і добра зброя.
Війна й любов вимагають таємниці, вірности й мужности.
Добра зброя завжди знайде добрих друзів.
У всіх галузях дасться направити помилку, але не зроб
лену на війні, бо вона мститься в туж саму мить.
Мужі й зброя, гроші й хліб є головними умовами для
ведення війни. Але з цих чотирох умов дві перші найнеоб-
хідніші, бо мужі й зброя знайдуть гроші й хліб, але гроші
й хліб не знайдуть мужів і зброї.
Невтрального ненавидить подоланий і зневажає пере
можець.
Невідомо, хто приносить державі більше шкоди: чи ті,
які хотілиб набути чого не мають, чи ті, які хотять затримати
давно набуті права.
Розумний ніколи не буде згіршатися незвичайними вчин
ками того, хто засновує королівство або впорядковує рес
публику. Бо огида належить лише том}', хто насилує для
руйнування, а не для розбудови.
Республики й володарі повинні робити вигляд, що ви
конують з великодушности те, до чого їх змушує необ
хідність.
Суспільство завжди буде вірити, що все добре має ді
стати не від тебе, володарю, а; від твоїх ворогів.
Сила й неминучість, а не писані зобовязання змушують
володаря тримати сло