Basic HTML Version
—117
—
І. Філюн.
ЧЕСНИЙ З Н А Х І Д Н ИК
о
—- Тягнеш мене з дороги, ти страхопуде! Скаче перед-
мною, наче малпа. Чоловік хоче собі трошки закурити, з
він тобі скаче поперед очі.
Це старий Артемко кричав так на вулиці до хлопця,
що підскакував на хіднику на одній нозі, якою посував ка
мінець. Мабуть не мав іншої роботи. Для таких діточих за
бав старші люди звичайно не мають зрозуміння. Тому теж
Артемко розкричався на завзятого копуна.
— Непослушний хлопче, як я тебе стягну палицею, то
будеш мусіти направду скакати на одній нозі аж до дому.
Будь радий, що маєш обі ноги здорові то ходи як чоловіко-
ви ялося.
— Ви також радо собі скакали, як іще були хлопцем, то
не жалуйте дітям дешевої радости. — Це за Артемком оз
валася якась жінка, може мати того хлопця. — Зрештою
то здорово, як дитина так наскакається.
— Щоби бодай ви не похвалювали хлопцевих збитків.
Коли він ваш, то ви повинні би бути раді, що народився
вам з обома ногами та напімнути його, щоби без потреби
не нищив обуви. Колиб ми всі, так як він мали скакати на
одній нозі, то до вечора напевно доскакали би до дому варя-
тів. А знаєте, що, пані? Пустіться за ним також на одній
нозі, коли воно вам так подобається. Хлопець буде мати
ще більше радости, а колиб так притрапився фотограф,
то показували би вас у театрі на полотні.
Пані засміялася та нічого вже не відповідала, щоби
сердитого мужика ще більше не розсердити. Артемко пі
шов своєю дорогою, його похилені очі запримітили нараз
на землі щось лискучого. Зігнувся ліпше й побачив, що то
був перстень, золотий перстень із лискучим червоним ка
мінцем. Перед хвилиною Артемко підніс помаранчеву шкір
ку, щоби на ній хто не посовгнувся, а ось тепер перстеня
навіть не доторкнувся. Це вогненне очко наче грозило, що
попече його та говорило: небезпечно доторкатися. Артемко
лише хвилинку відчував цю пересторогу червоного камін
ні;, потім зараз випростувався та відскочив від того місця,
начеб його тут мало
и. — Ти не поклав,