Basic HTML Version
— 99 —
що він пише про той давній час в Ан
глії.
Він зачинає так: В часі від 1837 до
1887 року в Англії стався великий пе
реворот. Тоді ми ще властиво у 18-ому
століттю, а нині (себто 1887 року),
нка-ж настала зміна! Гляньте, як зеліз-
ниці поширились і як вже скоро хо
дять! Маємо телеграфи. По морі хо
дять паровики. Нарід бере участь у
громадському життю. Наука посту
пила значно вперед. Пишемо стале-
ЕКМИ
перами. Не світимо вже свічками
у світлицях ані не крешемо вже огню
з кременя! Ми вже дійсно в 19-ому
століттю!
*
Про ріжиицю між 1887 і 1927 роком
тут не станемо писати, бо не тут місце.
Самі в думці порівнайте ріжницю за
останніх 40 літ, а тимчасом перейдемо
вже до 1837 року в Англії.
Як же тоді там було?
Було вже трохи початкових зеліз-
ниць, але, каже автор, і шкода про них
згадувати. А й тими їздили тільки бо-
гаті.
Люди цілком не знали свого краю
і не вміли ні читати ні писати.
Не було свободи слова. Влада була
в руках шляхти. Вибори переводжено
явним переступством. На урядових по
садах сиділи дармоїди, котрі нічого
не робили.
Робітники не мали жадних прав
і не було робітничих юній.
Нарід був неграмотний і запивався
до безтями.
Почту возили в Англії 54 чотиро-
кінні вози і 49 двокінних. Пакунків
( почта не приймала, хиба хто приватно
j і::редав через почтальона.
|
Бідних нуждарів, а особливо по
І
містах, було дуже богато.
Про вихованнє дітий ніхто нічого
не дбав.
Америка була загалови публикн
невідома. Західна Канада була пусти
нею. Місто Шикаґо, яке називалось
Форт Дірборп, було тоді маленькою
місцевостю.
А найгірше, що „пророки" (яких
все усюди богато) заповідали тоді,
що Британська Імперія вже скоро (за
рік, за два) розлетиться па кусники.
Про англійський нарід Бесепт так
І пише:
Нарід Англії упав був тоді до най-
низшої степені зіпсуття і продажно
сте і ще до того добивав себе перед-
! часно безмірним запиваннєм горівкою.
і
Але шляхта, яка правила держа-
» вою, ані народу не знала ані про нього
! не думала.
[
Владу над народом виконувано
j п р и п о м о ч і б у к а .
і
Бито людий прилюдно і до без-
I тями. Можна було часто бачити, як
! публично тягано женщин за волоссє
\
і бито буком до крови. Бук царив до-
1 ма в родині; над жінкою; над дітьми.
; Поліція била буком. Бито буком у
; війску і в школі. Бук се був одино-
'
кий спосіб удержання порядку.
!
Був бук і послух праву ради бука.
; А ніхто не думав про релігійне і мо-
; ральне вихованнє, щоби створило у
! людий моральну силу, яка могла би
; творити основу ладу і порядку сус-
; пільности.
;
Чиж диво, каже він, що тоді, коли
| королева Вікторія засіла на престолі
! Англії, не було серед народу л ь о -
' я л ь н о с т и до корони?