98 —
В АНГЛІЇ ТОМУ 90 ЛІТ.
Люди звичайно не дуже люблять
читнти про давнину. Як се ще історії'
про яких героїв, то але. Наприклад
про Наполєоча, що тому більш, яі-;
сто літ збурив цілу Ппрліу, або про
Хмельницького, ідо тому більше як
250 літ збурив цілу Польщу, то ще лю
блять читати. Але про буденщину з да
вніх літ, то таки не люблять.
А тимчасом історія то не тільки ве
ликі і славні герої. Герої се явище не
звичайне, але вони не можуть вирости,
як нема для них підкладу в широкій
суспільности. Ану, нехай нині повстане
Наполеон і перемашируе цілу Европу
аж до Москви? Та ледви перейшов би
границю Франції, вже був би йому ко
пець. Горстка Січових Стрільців роз
несла бо його. Але нині знову є напри
клад такий герой як Генрі Форд, що
зачав з маленької шапи, а як мав 40
літ, то зачав робити автомобілі, а нині,
коли йому минуло 60 літ, він панує
своїм промислом у цілому світі. Він
виробив уже понад 15,000,000 самохо
дів і майно його досягає міліярда (бі-
ліона) долярів. Він найбогатший чо
ловік у світі. А при сьому і герой, бо
сачав з нічого а побив грішми усіх
у світі. Отже і про такого героя лю
блять люди читати.
Але і кругом Хмельницького, і кру
гом Наполєона, і кругом Форда, також
і с і р а б у д е н щ и н а була і є ці
кава. Все, що л ю д и переживають,
цікаве для людий. Ніщо так не цікаве
як власне те. Чи давнє, чи теперішнє
Тільки треба те дійсне правдиве ж и-
т т є в і д к р и т и , а певна річ, що
воно буде цікаве.
Як ідете улицею і стрічаєте людий,
вони всі для вас цікаві. Але далеко ці-
кавійші, коли відкрити вам їх душу,
їх життє. І ви дуже радо послухали
би історії про се.
Таксамо радо послухаєте й історію
про життє тих, що вже померли, а
споміж котрих ще може один або
двох між живими.
Чи не цікаво вам почути, як було
тому 90 літ в Америці, або на Укра
їні?
Ми хочемо вам оповісти, про те, як
було тому 90 літ в Анґлії. Будете ди
вуватись, чому. Скажете: Таж ми Ан
глії і так не знаємо теперішньої, так
пощо нам знати, як там люди жили
в 1837 році!
То ніщо. Але ви знаєте, що тоді
вже Англія була велика і могуча ім
перія світова. Ви знаєте, що се було
ледви 50 літ по тому, як Америка ви
зволилася зпід Анґлії.
Се було якраз тоді, коли Маркіян
Шашкевич видав першу українську
книжку для галицьких Українців, „Ру
салку Дністрову", яку тоді заборонено
і сконфісковано. Се був час темряви
на нашій землі, а 200 літ по сьому, як
Шекспіра вже знали в
АНҐЛІЇ!
Отже,
певно гадаєте, яка велика мусіла тоді
вже бути ріжниця між Анґлією і Га
личиною! Яка там була культура, а
яка темрява у пас!
Отже будете цікаві знати.
Англійський журналіст Волтер Бе-
сеит описав в 1887 році, як в Англії
жилося в 1837 році, або перед 50 ро
ками. Вже тоді була величезна зміна
за пів століття, а що казати за 90 літ
до нинішнього дня! Але послухаймо,