Basic HTML Version
— 93 —
непідприємчиві люди, задоволені ма
ленькою хаткою, кукурузою і тютю
ном. Мешкають теж в розкинених міс
цях, по одній, чи по кілька родин.
До, них щойно влада добирається
щоб і там не було неграмотности. Бо-
гато впливає підсоннє (клімат). В те
плих сторонах люди дуже повільні
і непідприємчиві до всього, як до го
сподарки так і до науки. І се покаже
обчисленнє: наприклад в зимному
стейті Мейн на півночі неграмотних
уроженців Америки всього 1%, а в
полудневому стейті ЛуизІєна 10 разів
більше.
Але поза тими недомаганнями гра
мотність в Америці стоїть високо. Сі,
що грамотні, то грамотні.Показує се,
що й невеличкі громади мають свої
газети, а сі газети многих передплат
ників.
*
Таксам о з грамотности і неграмот
ности можна оцінити і другі держави.
Не ідім ще до Европи але наперед
до Азії.
Візьмім для прикладу І н д і ю .
Там є 93% неграмотних, значить
грамотних усього 7%, а в тих 7% ли
ше десяту частину творять женщини.
І в додатку, та грамотність дуже слаба.
Що-ж подумаєте про сей край і на
рід?
Ваше поняттє не буде дуже підхліб
не. Вам прийде на гадку, що се либонь
нещасний і невільний нарід.
І так є.
В Індії є 320 міліонів населення.
Зверхність над нею має Англія, відда
лена пів світа. А як же виконує владу?
Ото так: Держить в Індії 60,000 вій
ська, яке сю владу виконує. На се вій
сько Індія дає Англії річно $200,000,-
000 і ще дає йому до помочі 190,000
свого гіндуського війська.
(
Отже, коли 320,000,000-овий нарід
\
платить на 60,000 чужого війська, аби
ним правило, то можна вирозуміти
і 93% неграмотних і те, що серед гра
мотних на 9 мущин лише одна жен-
щина вміє читати і писати.
\
Тепер в Індії є 20,000,000 грамотних
а в сьому 2,000,000 жеищин. До шкіл
ходить тепер 7 міліонів, а в сьому чи
слі теж лише десята частина дівчат.
Та не думайте, що всьому тому вин-
\
на англійська неволя. Навпаки, Англія
| ширить грамотність і просвіту в Індії.
Сьому винна давня, споконвічна, своя
домашня, індійська неволя. Ся неволя
і тепер ще глибоко вкорінена в Індії.
Ізза неї нарід дуже відсталий від світа,
: заскорузлий, забобонний і так боїть-
; ся новини, що нещасно, по старосвіт-
> ськи ґаздує і тепер на рілі. Через те
j завсіди там біда і голоднеча і богато
людий вмирає з голоду. А біда се го
ловна перепона у просвіті.
і
*
*
Тепер перейдім до Европи.
Наперед візьмім краї, в яких нема
\
неграмотних. Ось вони: Д а н і я ,
І
Ш в є ц і я, Н о р в е г і я , Ш в а й ц а -
р і я , Н і м е ч ч и н а .
Там усі, чи
майже усі грамотні.
До них слід зачислити й А н г л і ю
бо там лише 1% неграмотних. Що-ж
\
подумаєте про сі краї? Що говорить
| їх грамотність?
Вони не тільки самостійні держави,
але й культура народів І заможність
населення там без порівнання висше
стоїть ніж в інших краях.
<
Тепер приходять такі краї: Г р є
ц і я 50% неграмотних, І т а л і я 40%,
Ф р а н ц і я 10%. І сі числа говорять
про рівень народів і про розмірну їх
ролю в рідні других народів.
|
А вкінці наші „приятелі", що загар-
\
бали наші землі: Р о с і я , П о л ь щ а