Page 91 - ukr

Basic HTML Version

92 —
НЕГРАМОТНІСТЬ У СВІТІ.
В ріжіїих державах і серед ріжних
народів неграмотність є всіляка. В од­
нім країні мсиьше неграмотних, у дру­
гій більше, а є і такі краї, де майже
нема неграмотних, де кромі немногих,
або
її
лише кількох одиниць, яких
годі було навчити читати і писати,
решта населення уся грамотна.
Але також дуже важна річ рівень
грамотности. На се люди звичайно
мало звертають уваги і загальна така
думка, що нібито грамотність всюди
однака. Та се не так. От приміром гра­
мотність чоловіка в Америці і на Укра­
їні. Тут як хлопець або дівчина скін­
чить народню школу, то не тільки вміє
читати і писати, але й читає і пише
ціле життє. йому читання і писання
треба чи в роботі чи в ґаздівстві. Він
читає книжки, а передівсім газети,
і пише листи, навіть на машині до пи­
сання. А на Україні? Там донедавна
школи були московські (на Західній
Україні були донедавна переважно
українські, але в польській неволі, а
тепер і в польській неволі і переважно
польські). Діти з тих шкіл малощо
корнстали. Як вийшли зі школи, то ту
московську „грамоту" цілком забу­
вали, бо московщина їм була чужа.
Значить, з писменности майже зовсім
не корнстали. А всетаки урядово чи­
слено,що се грамотні, і що тілько
а тілько є грамотних в Росії і на Укра­
їні. Книжок вони не читали, газет не
читали, і скоро забували читати і пи­
сати, а всетаки перед світом їх стави­
лось ріпними з грамотними Американ­
цями, Англійцями і Німцями.
На все треба дивитись критичним
умом і коли Росія казала, що в Росії
і на Україні 80% неграмотних, а 20%
грамотних, то поправді треба було
сказати, що там було 80% неграмот­
них, 15% майже неграмотних і 5%
грамотних. А що майже неграмотні
радше належать до негромодних, то
їх треба туди причислити.
І тепер на Україні відносини не бо-
гато красші. Се тому, що шкільниц­
тво дуже лихо стоїть і через те, що
заборонено все читати кромі комуні­
стичної пропаганди.
Яку важну ролю грає рівень гра­
мотности, пізнати власне по сьому,
який він в ріжних державах, і яку вони
ролю грають в родині народів.
Візьмім кілька для прикладу.
В
З л у ч е н и х
Д е р ж а в а х
неграмотних 12%, Се відсоток великий
і дивно виглядає, що в так високо
розвиненій державі такий значний від­
соток неграмотних. Але він змень-
шиться на половину, коли взяти окре­
мо відсоток неграмотних чужинців
і Ніґрів. Серед чужинців (уроджених
в чужих краях) є 10% неграмотних,
серед Ніґрів 20%, а серед урожеиців
Америки лише 6%. Серед чужинців,
як видно, невелика неграмотність, ко­
ли взяти під увагу, що міліони імі-
ґрантів з таких неграмотних країв як
Росія, Румунія, Італія, Сербія, Греція.
Ніґрів найбільше неграмотних в по­
лудневих стейтах, де вони дуже бідно
жиють в малесеньких хатках, розки­
нених по полях. Се видно хочби з того
що наприклад в стейті Ню йорк є ли­
ше 3% неграмотних Ніґрів, а в полуд­
невих якДжорджія, Миссиссиппі, Савт
Каролайна по 30%, а в стейті Луизі-
єна майже 40%. Серед тутешніх уро­
жеиців неграмотність найбільша та­
кож в полудневих стейтах. Там є чи­
мало бідних фармерів, котрі живуть
майже так нещасно як Ні гри. Се дуже