Basic HTML Version
76
ЧОЛОВІК І ЖІНКА.
Дещо про подружні непорозуміння.
Один американським Українець, ко
трий їздив минулого літа до старого
краю, оповідає таке:
„ Я їхав кораблем з Ню йорку до
Іївропи 11 днів. На кораблі були Укра
їнці, Поляки, Москалі, Латиміі, Німці
й інші. Се народиости говіркі, не мов-
чаливі як Англійці, так всі говорили
і говорили. А що на морі всі почува
ються немов одна родина, так гово
рили вони щиро, иепачеб сповідалися
і хотіли все лихо" і всі жалі кинути
у глибоке море. їхали до Европи емі
гранти, що вже довший час були в А-
мериці. їхали або відвідати родину,
або ііа літо відпочати, або , якби змо
га, таки знову поселитись у старому
краю. Були се робітники і бизнесмени.
Усі вже доробились трохи гроша. їха
ли чоловіки, що оставили жінок в А-
мериці і жінки, т о лишили чоловіків
у Америці. їхали теж разом і чоловіки
з жінками. А також і їхали діти, доро
слі сини або дочки, від батьків з Аме
рики, або до батьків у старому краю,
їхали з ріжмнми плямами, усякими на
мірами. Але майже всі везли один і
тойсамий біль у серці •— родинні не
порозуміння. Сен не може жити з жін
кою і їде забути, або й покинути, своє
домашнє горе. Зноваж і жінка їде з та-
кимсамнм горем глядати ліку і полек-
міі на рідній землі. А ось і дочка моло
денька покинула батька в Шикаго, де
він жиє з чужою жінкою, і втікає до
дому, до рідної мами, хотяй уродилася
в Америці і вона американська горо-
жанка.
„Чи найдуть лік і полекшу, хто їх
знає
„Осіню вернувся я до Ню Йорку.
Розмови на морі так мене зацікавили,
\
що я і тут не покинув думок своїх роз
мовників. Гадаю собі: А цікаво бу-
ло-б знати, чи і ті, що не їздять літом
до старого краю, не мають такихсамих
клопотів на душі? І зачинаю розпиту
ватись. Виходить, що так. Тільки тут
за роботою і щоденними клопотами
не мають мі часу мі охоти сповідатись.
Але і в них є тісамі родинні непорозу
міння. І вони переживають біль у душі.
І тут чоловік з жінкою не можуть по
годитись. Про непорозуміння в роди
нах міліонерів читаєте щодня в газе
тах па перших сторонах, але про життє
і недолю с і р и х л ю д и й , робітни
ків, малих бизнесменів ніхто не пише.
А вопо-ж такссаме. І у них тесаме, точ
нісінько тесаме. Значить •— ся недуга
суспільна, з а г а л ь н а . Вона не знає
ріжниць клясових; обіймає всіх жи
вих людий. Усіх болить однаково.
Усім однаково доскулює. Усі хотіли-б
якоїсь заради."
Отсі слова застановлять кождого.
І вас теж, бо може й у вас тесаме. Мо
же й у вас родинне пепорозуміниє.
Може теж заноситься на розвід?
Хто давнійше чував про такі часті
р о з в о д и, або про р о з в о д и се
ред р О б ІТ І! и к і в? А скільки їх
тепер!
Що є причиною розводів?
Богато причин і про них теж не
вистапчить книжку написати, не то
отсю малу статейку. Але тут лише міс
це па се.
Тепер більше розводів через те, що
більша свобода у розводах. Якби ще
була більша свобода, то булоби ще
більше. Другою причиною те, що жін-