Basic HTML Version
— 75
чині, чи на Україні. Нераз в домі свя
щеника на стриху найдете стару укра
їнську або церковну книжку. їсть її час,
воздух, порох і миші. Ніхто про неї не
дбає. Як хто візьме в руки, погляне,
кине знову долів та обтріпає руки об
поли з пороху. А міжтим се дуже цін
на книжка, колиб тільки не була на
стриху, а в бібліотеці. Тількиб не ки
дати її знову долів, а обтерти з поро
ху і післати або до Національного Му
зею або до Бібліотеки наукового То
вариства ім. Тараса Шевченка у Львові.
Чи чули Ви що про яку стару книж
ку у Вашому рідному селі? Як так, то
напишіть туди, що з нею зробити! А
зробите добру прислугу для українсь
кої культури.
< »
ц
м^-*Н-
•» »»
<j, ^
ф -Ц» г» ^І^ф»^,
НАФТА.
ЛИЦЕ І ХАРАКТЕР ЧОЛОВІКА.
Найбільше добувають нафти (зем
ного олію) в Злучених Державах. її
перероблюють головно на газоліну
для автомобілевих моторів.
В останніх роках в Злучених Дер
жавах добувають річно около 800,-
000,000 бочок нафти (бочка має 42
галони).
На другому місці є Мексико, яке
добуває четвертину того що Злучені
Держави.
На третьому Росія, яка добуває на
Кавказі (не свою) третю частину того
що Мексико (около 70,000,000 бочок).
Далі Галичина і Румунія, які перед
зійною добували по 10,000,000 до 15,-
000,000 бочок нафти в рік. Тепер в Ру
мунії продукція зростає, а в Галичині
через польську господарку впала до
5,000,000 бочок річно.
Інші краї продукують нафти да
леко меньше, наприклад Японія 2,000-
000 бочок річно,Німсччкна 400,000,
Канада 200,000, а Італія лише 50,000
бочок
За останніх 27 літ продукція на ]>ти
в цілому світі ВИПОС'.ТЬ около 15 білі-
снів бочок.
Професор психольогії, др. Стуерт
А. Райс, каже, що з лиця чоловіка або
? його фотографії годі відчитати його
." арактер.
Він каже, що люди, глядячи на бо-
гато ріжних типів, виробили собі по
гляди, що так а так мають виглядати
такі а такі люди. Він зробив досвід
р сей спосіб, що повитинав фотогра
фії з газет сперед двох літ і повідти
нав підписи імен під знимками. Сі
фотографії дав студентам, щоби вга
дали хто ті люди. І дуже мало студен
тів угадало. Найбільше подало свої
здогади фалшиво. Большевицького
комісаря подавали за американського
сенатора; зноваж американського се-
і атора за большевика і т. д. Лише із
чнимки бутлеґера найбільше вгадало,
що се бутлеґер.
На основі сього досвіду каже др.
Райс, що з лиця чоловіка годі судити
про його характер. Він каже, що лю
ди виробляють собі поняттє, що при
міром сенатор повинен так а так ви
глядати і тоді всякого підхожого під
сей стрихулець назвуть сенатором.
Так само виробляють собі поняттє
вигляду большевика, професора, жов
ніра, робітника, чи і бутлеґера. А, як
каже він, у сьому дуже часто люди
помиляються.