Basic HTML Version
— 54 -
1734, па сьому постою мав публичний
кат спалити прилюдно чотири видання
тої газети, яко осторогу редакторови
і всім, що так думають про владу як
він.
З часом вже па Вол Стріт був один
4-поверховий дім, .де була каварня,
а навіть на рогах улиці було кілька
ліхтарень. Вол Стріт ставалась бога-
тою і парадною улицсю. І такою за
став її час революційної боротьби
Американців за самостійність.
В Ню Иорку, із ситі гол на Вол
Стріт, відчитано прилюдно дня 8-ого
липня, 1776, громадянам і воякам за
яву независимости. На другий день
того року повалено на Бавлинґ Ґрін
статую англійського короля Юрія III.
Але вже у вересні того року англійська
армія заняла Ню Йорк і держала
його 7 літ, аж до 25-ого падолиста,
1783 року.
Ся окупація і війна найбільше від
билась на Вол Стріт. По війні вона
представляла образ руїни, а тут кон
тинентальний конгрес, котрий мандру
вав по ріжпих містах, постановив пе
ренестись до Ню йорку „на стало".
Нюйорчани були сьому раді і спер
шу хотіли примістити в міській раді
на Вол Стріт, але пізпійше побудували
там окремий будинок для конгресу,
який назвали „Федерел Гол".
Вол стріт відновлено. Доми (дво
поверхові і триповерхові ) помальо
вано і понаправлюваио. Там мешкали
тоді найбогатші і найвизначніиші
особи.
А от Вол Стріт мала дожити най
більшої хвилі в історії. Там, у Феде
рел Гол, вибрав конгрес дня 6-ого кві
тня 1789, Джорджа Вашингтона пер
шим президентом Злучених Держав
і там небаром мала відбутись торже-
ственна інавгурація Вашингтона. Отже
цілу улицю прикрашено прапорами,
килимами і квітами, і маси народу схо
дилися тоді на Вол Стріт дивитись на
ту параду. А Ню й о р к тоді не мав ще
6 міліонів населення (цілі Злучені Дер
жави мали 4,000,000), лише 30,000, або
трохи меньше як тепер Оборн, Н. Й.,
а трохи більше як Коговс, Н. й .
Вашингтон виїхав з Верджииії фі-
рою і приїхав до Ню йорку 23-ого
квітня, йо г о приїзд привитано вистрі-
лом з гармат і дзвонами в церквах.
Публика його витала громовим гомо
ном, коли він переходив Вол Стріт.
Відтак пійшов він на Перл Стріт до
дому Френклина, де йому призначено
жити.
Торжественна
інавгурація
(вве-
деннє в уряд) відбулось аж 30-ого
квітня, 1789 року.
Було се в Федерел Гол при Вол
Стріт.
Вашингтон появився на бальконі,
:цоб зложити присягу перед зібраною
на улиці публикою. Він був одітий
в темнобрунатний одяг, з металевими
ґузиками, в штанці по коліна і білі
шовкові панчохи, у півчеревики із
срібними клямрами, а довге иапудро-
ване волоссє звисало аж до рамен.
Коли він вже був готовий присягати,
секретар сенату Отис, котрий мав віді
брати присягу, пригадав собі, що нема
біблії. Так він миттю післав позичити
до масонської льожі св. Івана при 115
Бродвей. Скоро її принесено на ро
жевій подущині і Вашингтон зложив
присягу. (Ся біблія і досі є в сій льо
жі ) . Коли Вашингтон зложив присягу,
публика громовим голосом кричала:
Нехай живе перший президент Злу
чених Держав, Джордж Вашингтон!
А недалеко заєдно греміли гармати.
Опісля мешканці Вол Стріт бачили
Вашингтона тільки як їхав до Федерел
Гол на засідання конгресу. їхав він
повозкою, яку для нього спеціяльно