Basic HTML Version
— 53 —
верхові. Біля домів ще не було хід
ника, тільки фоса (ровець) відділю-
вала вузшу часть дороги для пішників
від ширшої для фір. Серед дороги ями
і калабані. В болоті безроги. По дру
гому боці улиці з краю млин з вітра-
ком, а далі пасуться корови. Ще даль
ше видно, як кольоніст везе волами
пашу на своє обістє. На дереві при
улиці прибите цвяхом розпорядженне
громадської влади міста Нового Ам
стердаму.
Але се був вечір; на улиці темно,
так ніхто ще не читав із заходом сонця
треба було скоро іти спати бо світи
лось тільки слабе світло свічки, а чи
тати ще не було що навіть при тій
свічці. Майже нічим тоді, себто тому
300 літ, не ріжнився Ню йорк від ма
ленького галицького села. Тільки що
мав трохи чепурнійші доми, і що
в галицькому селі вже не свічками сві
тять, а нафтою.
Коли рано, зі сходом сонця вихо
дили перші мешканці на улицю, про
читали розпорядок у старо-голянд-
ській мові.
Було то дня 15-ого марта Л644 ро
ку. В розпорядку був наказ до грома
дян, щоби висипали загороду з дерева
для охорони худоби перед злодіями
та Іпдіянами. І скоро громадяни нару
бали дерева й висипали таку загороду
що худоба не могла перейти. Се був
початок Вол Стріту, бо ся загорода
меньше-більшс означила пізнішій ме
жі тої улиці.
Але спровола місто виростало. За
ЗО літ, себто в 1653 році було вже там
800 душ. Тоді губернатором кольонії
був назначений голяндським урядом
старий урядовець Стайвесант. І того
року кольоиІя одержала інкорпора
цію яко місто.
Але рознеслись чутки, що Англійці
хотять здобути Повий Амстердам.
Щоб до сього не допустити, Стайве
сант зібрав у громадян 3,130 флорінів
(около $1,300); наняв майстрів і побу
дував частокіл (пелесейд) для обо
рони перед наступом. Сей частокіл се
було друге вимежованнє будучої Вол
Стріт.
І дійсно англійський король Чарлс
II. „подарував" Новий Амстердам сво-
му братови, князеви йорку. Він ви
правився до Нового Амстердаму і при
був туди 29. серпня, 1664 року. Губер
натор Стайвесант завізвав міщан до
оборони міста споза частокола. Але
вони не дуже про се дбали, а посилали
тільки до оборони своїх невільників
Ніґрів: І так вже четвертого дня, 2-ого
вересня, 1664, князь Йорку здобув Но
вий Амстердам і перезвав його на Но
вий йорк.
Голяндці ще раз були відібрали
Ню йорк в 1673 році, але на другий
рік вже стратили раз на все. Відтоді
ще остались були старі голяидські
роди, але поволи все поанґлійщилось.
Місто росло і більшало, а частокіл
все стояв. Англійці з нього сміялись,
але направляли його і підмуровували,
аж в 1700 році його усунули, коли вже
і так був знищений.
Сей частокіл з підмурками нази
вано муром, а від того й улицю муро-
вою або валовою, Вол Стріт і відтоді
назва при ній осталась.
У 18-ому століттю улиця вже була
упорядкована, чиста. По середині був
гостинець, а по боках камяні хідники.
Домів уже було більше. Була і церква
і млин, а від ріки і пристань для ко
раблів.
Далі вже й цілу улицю викладено
каміннями. Там був будинок міської
ради (ситі гол), а біля нього постій
для карання винуватців. В 1734 році
редактор газети „Ню йорк Віклі Джер-
нел", Джан Зенгер, скритикував міську
владу і губернатора Косбі. За се міська
рада ухвалила, що дня 17-ого жовтня,