Page 17 - ukr

Basic HTML Version

„БАТЬКО СОЮЗ".
Останніми часами щораз частійшс
чуємо між Українцями в Америці сло­
ва „Батько Союз", які наш нарід при­
кладає до нашої найстаршої організа­
ції па землі Вашингтона — до Україн­
ського' Народного Союза.
Слово „батько" — сс не пусте, без­
звучне слово. Воно в устах народа має
величезне значіинє, а щоб на нього за­
служити, треба на се небуденної лю­
дини, чи інституції. Тим словом наш
нарід виріжняв зпоміж: инших лише
дуже заслужених для себе людей. У
нашій історії було дуже богато пат­
ріотів, але не кождого з них нарід на­
зивав „батьком". Казали, приміром,
„батько Хмельницький" (для більшої
попупярности „батько Хмель"), „бать­
ко; Сагайдачний", але инших наших
гетьманів чи полководців тою назвою
загально не наділяли. Навіть великий
Мазепа не удостоївся такої назви. Пе­
ред всесвітньою війною на Великій У-
країні наш нарід називав „батьком"
Миколу Ливицького — за його вели­
чезні заслуги на полі селянської ко­
операції. В останніх часах „батьком"
звали нашого славного історика, Ми­
хайла Грушевського — першого пре­
зидента Української Центральної Ра­
ди.
З повисших прикладів бачимо, що
почесною назвою „батько" наш нарід
не дуже то розкидає, а коли її кому
приділить, то та відзначена особа му­
сить бути любимцем усього народа.
От і в Америці було богато визнач­
них патріотів, а тільки одного з них,
Вашингтона, нарід назвав „батьком".
Чомуж отже наш американський
нарід називає Український Народний
Союз почесним іменем „батько"? А
тому, що ся наша народна інституція
положила для нього і для всеї нашої
суспільносте величезні заслуги. За
перших кільканацять літ істновання
сеї організації наш нарід не дуже то
добачував ті ріжні заслуги. Головною
причиною сеї „душевної сліпоти" були
всякі наклепи ворогів У. Н. Союза, і
то переважно ворогів своїх, українсь­
кого походження. З ріжних причин,
понайбільше особистої натури, ті воро­
ги підривали/ довірє нашого народа
до своєї найстаршої організації в Аме­
риці; а що У. Н. Союз переходив до­
недавна ріжні реформи і крізи, то на­
рід давав віру крикунам і баламутив­
ся. Наслідки того всякого балумутства
найдуть шан. читачі в понизших стріч­
ках, де вони представлені незбитими
фактами й цифрами.
Але часи пустого „хлополапства"
— славити Бога — безповоротно ми­
нули! Нарід почав усякі справи роз­
бирати своїм власним розумом і по
зрілій розвазі прийшов до твердого
переконання, що У. Н. Союз — се не
„жолоб" для поодиноких осіб, як го­
ворили вороги сеї інституції, але прав­
дивий та щирий „батько" для всіх оси­
ротілих, опущених і покривджених