Page 160 - ukr

Basic HTML Version

161 —
ПЕРША ГАЗЕТА НА УКРАЇНІ.
Перша газета на Україні появилася
в тому році в якому проголосили не-
зависиміс'ть Злучених Держав Амери­
ки, тільки 6 місяців скорше.
Було се дня 1-го січня, 1776 року.
Подія та сталась у Львові.
До того часу друкували вже книж­
ки на Україні, але газети ще не було.
Західна вітка України, Галичина,
дісталась тоді по розборі Польщі, під
владу Австрії і зараз підприємчиві
Німці заходилися в новому краю зача­
ти якийсь культурний і торговельний
рух.
Просвіченою і заможною верствою
в Галичині була тоді шляхта. Вчили її
по домах француські вчительки, отже
вони вміли говорити і читати по
француськи.
Так тоді Віденець Оссуді приїхав
.1
до Львова і зачав там видавати фран-
цуську газету п. з. Газет де Лєополь
(Газета Львова). Виходила вона раз
в
тиждень і проістнувала цілий рік.
В тій газеті подибаємо споминку
про церковний ювилей львівських У-
країнців, який обходили під прово­
дом єпископа Дьва Шептицького; про
львівські контракти (ярмарок); про
.-p\-йноваиие Запорожської Січі
в
1775
році (за причину потреби забезпечен­
ня водного шляху на Дніпрі для тор-
говлі). Зрештою редакція підшукува­
ла також цікавих справ для свого не­
великого круга читачів.
о
Перша українська газета на Украї­
ні була Зоря Галицька, яку зачала ви­
давати Головна Руска Рада дня 15-го
мая 1848 року.
ЛИЛИК І ЛЕОПАРД.
Із казок Індіянів-Ваквелі.
Лилик і леопард заключили при­
язнь із собою. Раз прийшов лилик у
хату свого приятеля, леопарда, і ска­
зав:
,Приятелю, голод мучить мене!
Коли маєш що зїсти, то дай мені, ко-
лиж ти завтра прийдеш до мене, то я
дам тобі...
І леопард дав йому їсти.
Раз прийшов леопард у хату сво­
го приятеля лилика. Та не застав ли-
лика, за те був там камелєон. А каме-
лєон сказав до леопарда:
— Леопарде-братіку! ти дуже дур­
ний, чи ти не знаєш, що лилик не має
власної хати?
Леопард засмучений пішов відсіля.
Так то лилик підійшов свого прияте­
ля, леопарда.
ЛЕОПАРД 1 ВУЖ.
Леопард ганьбив і кричав без упи­
ну:
- - Колиб не було лапки і рушниці,
то до мене належавби весь ліс, а біль­
ше до нікого! Крім них обоїх не бою­
ся нікого!
Коли великий вуж почув це, роз­
лютився і сказав:
- Пожди лише, навчу я тебе!
Пішов і ждав при дорозі на лео­
парда.
Прикликав антильопу тай каже:
П