Basic HTML Version
— 86 —
мата зі синьо-жовтою ляфетою стояла перед церквою, зверне
на немов умисно на давну біло-червону стражницю польської
Гвардії народової. Артилеристи були в мундурах голубої кра
ски зі жовтими вилогами і в сїрих шараварах, на головах мали
чорні баранкові шапки з жовтими верхами...
Народна самооборона дійшла до значних розмірів, бо в
самім станиславівськім окрузі' числила понад 17.000. Селянські
відділи показали свою справність у боротьбі з угорсько-поль
ськими повстанцями, які під покликом свободи і братерства
нищили пограничні села і хотіли привернути давну анархію і
самоволю. До стичок з повстанцями прийшло в 'околицях Ла-
вочного, де селяни взяли до неволі більше ніж 350 людий, між
ними богато Поляків; таксамо в Самбірщинї і Коломийщинї.
Коли угорське повстане здавлено, австрійський уряд розвязав
також селянські відділи в осени 1849 р.
Батальон гірських стрільців повстав заходами Головної
Руської Ради на дозвіл цісаря Франц йосифа І. з 10. марта
1849 р. Він мав тусаму ціль, що селянська самооборона — бо
ронити Галичину перед Мадярами, але був зорганізований вже
справді по війсковому, навіть мав муштру німецьку. Від ин-
ших полків відріжняв ся руський батальон мундуром: кабат
був червоний зі стоячим ковнїром і з синими „роґальками" на
раменах; мав один ряд золотих ґузиків. Штани сині зі шнурко
вими жовтими лямпасами; пояс широкий ремінний з мосяж
ними бляшками. Замісць плаща був сїрак з сірої краски з си
ним обрамованем і синими ґузиками й петлями. На голові но
сили сіру гуцульську крисаню зі стрілецькими перами по лївім
боцї, або складану шапку з великим дашком і жовтим обрамо
ванем. Узброєні були карабіном і довгим багнетом. До бата-
льону зголосило ся 3.460 добровольців, але принято лиш 1.410
людий. Офіцирами в батальонї були в більшій части Русини.
Батальон стояв в близкім відношеню до наших політичних
кругів: офіцири по іменованю представляли ся Головній Ру
ській Раді, командант присилав рапорти про стан батальону,
а при народних сьвятах, нпр. сьвяткованю панщини, стрільці'
виступали з музикою і робили ілюмінацію своєї касарнї. В во
єнних операціях батальон не брав участи, хоч ходив на Угор
щину, бо угорське повстане вже упало. Головна Руська Рада
внесла до цісаря просьбу, щоби дозволено утворити ще дру
гий батальон з руською командою і руською хоругвою. Га
лицькі політики мали думку прибільшувати корпус постепен-
но до 10.000 людий і утворити національне наше війско. Але
тодїшний галицький намісник, Агенор Ґолуховский, заявив ся
проти такого дозволу, бо такий корпус, оживлений національ
ними почуванями, був би оружною репрезентацією народу і
міг би показати сепаратистичні змаганя. Прошеню о другий
батальон відмовлено. Перший руський батальон також розвя-
зано в сїчни 1850 p., а на добровольців розпочато нагінку і де
яких безправно влучено до армії.
Іван Кревецький.