Basic HTML Version
— 95 —
Гляджу і я зачудований і невиразно засумований...
Перед моєю уявою зринають молодечі сни, чарівні сни...
Бузьки повертають у •полудневий жар, у молодости рай
та в розкішний, розспіваний гай... А я на верхах, у хма
рах позабутий... Тільки сердитий вихор тямить про мене
і термосить спорохнавілими стінами...
З боїв у Карпатах: Уланська стежа на
відпочинку.
В однім гуртку йде пильна розмова:
— Зазнают они бідки, пок дійдут до гаразду.
— Али ввидят сьвіта долов і вирхами, а чоловік, ги
ланцом прикований, мече собов, як риба в сїти. Пробі-
жит его вік і ничого ни чув, ни знав і в зимлю ся спати
поклав...
— Ти ся, діде, тим утїш, іцо випеш та зїш.
— Сім лїт у хреню зимував, а смаку ни зазнав, а ви
ліз у морков, та ся каяв, що вік утратив...