Basic HTML Version
— 73 —
ломою. В хатї по середині стоїть цегляна печ, котру опалюють сїном,
соломою або хворостом. В стінах маленькі вікна. Довкола хати е під
сипана приспа, котра служить також замісць лавок. На обійстю е
обора на худобу і обороги на'збіже, а обійсте кругом обгороджене плотом.
Мешканців тих хат звуть там козаками. Сю назву носять вони ще
від початку 16. віку, коли то вони провадили війни з Татарами, Тур
ками, Поляками та Москалями. І сей народ чув ся всилї упоратись зі
всїми ворогами!... їх походи сягали на суші аж по Литву; на морю —
аж по Константинополь... І з того войовничого народу став ся тепер
тихий, гармонійний елемент, котрого найулюбленїйшим тепер занятем
З боїв у східній Галичинї: Міщани втікають перед російськими війсками.
е музика, спів і танцї.
Сопілка
або
дудка
е найбільше улюбленим ін
струментом молодих хлопців.
Бандура
через своє майстерне викінчене
перевисшає всі старинні інструменти 15. і 16. віку. Сього інструменту
уживають по більшій части старці, котрі виспівують старинні піснї.
Думи
були колись невиграними піснями бандуристів. Коли в селї
зявив ся сліпий дїд, — наче зпід землі являла ся товла, рада слухати
про давних героїв України. Дїд співав і рівночасно пригравав на бан
дурі. Співав про війни козаків з сусїдами-ворогами; за що ляла ся
кров козацька. Мелянхолїйні думи, веселі
коломийки
і ліричні
думки
важкими споминами ще й тепер відбивають ся в серцях народу, на
гадуючи йому його минувшину і славу.
/ Безперечно, що український нарід має найкрасші піснї з пісень
всїх славянських народів. Сього ніхто ніколи не може заперечити! /
Переклав
Микола Д. Е^бличко.