Basic HTML Version
— 156 —
Кіргізи — одинз незнанихнародів Росії.
Війна зацікавила учених людий. Вони почали шир
ші студії над краями і народами. Анґлїйський письмен
ник Е. Нілсон Фел заінтересував ся Кірґізами і напи
сав книжку про них. Кірґізи — се доонґольське племя,
що мешкае на „кірґіських” степах в середній Азії під
російською управою.
Про них пише Нілсон таке:
„В лїтї Кірґізи провадять таке чарівно гарне житє,
яке може бути для нас принадою. В зимі знова вони па
дають в другу остаточність і жиють в підземних ямах
так нужденно, що треба дивувати ся, як серед такої за
духи, тїсноти і недостачі сьвітла можуть там вижити.
Культурний чоловік видержав би ледви 24 години в та
кій ямі.
„Підземне „мешкане” складаеть ся з одної кімнати,
з дуже тісними віконцями, старанно заслоненими. До
мешканя входить ся через велику стайню, в якій при
міщують ся конї, верблюди і вівцї. Стайня є дуже ста
ранно зі всіх боків обложена травою і землею, все замк
нена, а воздух доходить до хати лише зі стайні. „Дім”
має долівку з гною, а стїни виліплені з болота. їх не
чистить ся ніколи. Кімната е переповнена острим ди
мом з горіючого огню. Лише кілька лучів млавого сьвіт
ла паде через одиноку шибку у вікнї.
„Колиб я не 'спробував був сам, то не повірив би,
що поживу, зладжену серед таких відносин, можна їсти.
Там нема навіть основних понять про вентиляцію, го-
рячо, зимно, чистоту, соняшне сьвітло, поживу; Кірґізи
роблять, що хочуть і як хочуть в тім зглядї, протягом
сімох місяців свого житя під землею.
„Натомісць вони удержують незвичайну чистість
тїла. Коли ви остаете з ними на ніч, то побачите, що вони
здіймають- одну верству одежи за другою, аж на кінци
видко спіднє біле з чистїсенького шовку, а їх шкіра є
така сьвіжа і нїжна як сам шовк. їх кождочасне пове
дене е свобідне і взірцеве. Вони не пють, не курять, не
жують, не плюють; радше будуть примирати з голоду,
ніж мали би сїсти до їди без умитя рук.