Basic HTML Version
— 147 —
Чи зьвірята маютьпашить?
На одній сільській дорозї у Франції стояв чоловік і ви
махував торбинкою понад своєю головою. До нього збли
зила ся одна селянка тай запитала, що він робить. На се не-
знакомий не відповів нічого, але дальше махав торбинкою
понад головою. „Бідний чоловік” — сказала до себе селянка.
„Він певно зійшов з розуму”.
Однак справа мала ся инакше. Тим чоловіком, що сто
яв на дорозї і махав торбинкою, був великий француський
учений природозванець, Генрик Фабр. Він зловив 10 пчіл до
торбинки, пійшов з ними кільканайцять кільометрів від їх
улия і махав ними понад голову на пробу. Опісля випустив
він тих 10 пчіл, з котрих кожда була назначена. І що пока
зало ся? З тих 10 пчіл одна вернула до свого улия, а 9 за
блудило і не вернуло. Подібний досьвід робив Фабр зі 150
пчолами, з котрих 50 вернуло до улиїв з ріжних місць, на
яких Фабр їх випустив. В той спосіб переконав ся учений,
що деякі пчоли „мають память”, бо вернули до свого улия.
Цікаве лише було те, як могли пчоли запамятати дорогу,
коли їх вивезено в торбинці і вони зовсім не бачили, куди їх
завезено. І тому Фабр ствердив, що се не є*память, бо пчо-
ла не могла памятати дороги, але се щось иншого. Се нази
вають у пчоли і в инших зьвірят: „змисл напряму”, значить,
зьвіря „чує”, куди має летіти, щоби дійти до своєї цїли.
Змисл напряму заступає зьвірятам „память”, бо деякі
зьвірята мають дійсно обяви памяти. Таку зьвірячу память
називаємо „інстинктом” У деяких зьвірят сей інстинкт так
розвинений, що нам здаєть ся, що зьвіря нас розуміє і добре
„памятає”, що має робити. Зьвірята можна так „навчити",
що вони докладно будуть памятати свою дорогу, своє місце
побуту і т. п. В той спосіб пускають нераз голуба з Берліна,
а він прилетить до Лондону, до свого давного голубника.
Сю „память” голубів використують часто у війні для пере-
даваня тайних відомостей.
Є однак зьвірята, які майже чудом зайдуть на своє дав
не місце, хоч вони рішучо не можуть нічого затямити. Так
на приклад в морю жиють великі черепахи. Учені натуралі
сти зробили з ними досьвід і переконали ся, що черепаха
може вернути до своєї давної криївки з віддаленя 300 миль.
А треба взяти під увагу, що черепаха лізе дуже поволи, як
справжня черепаха, і то по дні моря. Тому для людий є за
гадкою, в який спосіб може черепаха зайти до своєї криїв
ки з далеких сторін.
Подібний досьвід зроблено на мурашках. Один учений
держав у себе через 4 місяці мурашки і потім пустив їх. І що
він побачив? По чотирох місяцях мурашки зайшли до свого