Page 129 - ukr

Basic HTML Version

— 128 —
Гр. Семешко.
, СТРАШНІ ПОДІЇ В РОСИ.
' у
.
Я маю на увазї адмінїстраційне заслане в Росії.
Дійсно страшні події... Нічого подібного до того,- що
дїєть ся в Росії тепер, підчас сеї страшної, надзвичайної
війни, не знав навіть сам, до всього призвичаєний на­
рід російський... Та таки й не знав, бо нічого подібного
не було за 85 лїт істнованя адмінїстраційної (без суду)
розправи з людьми...
Уряд нїби збожеволів, засилаючи на Сибір великі
тисячі народу без жадної причини, без жадного обвину­
ваченя...
Як тільки втібухла війна, так зараз мало не всю Ро­
сію оголосили в воєнному стані, а сен самий стан „роз-
вязував руки” всім урядникам, навіть найменьшим, бо
давав їм права без суду засилати людий на Сибір.
Оттут і почалось... Але перегірашаю, — всім ві­
домо певно, що таких драбів — полїційних урядників,
як в Росії, ніде нема. Злупити, здерти, пересипати гро­
ші з людської кишені' в свою... о, на се вони дуже добрі
майстри! Кождий чоловік, котрий хоче жити на сьвітї
більше-меньше спокійно, мусить що місяця платити по­
ліції пенсію, хоч би він був винний тільки в тім, що його
батьки породили на сьвіт Божий... І дивлять ся в Росії
на поліцію як на кару Господню, але платили, мусїли
платити, бо... бо хиба мало що поліція
м о я їє
зробити?!
Так було у звичайні часи, але підчас війни, коли права
поліції зістали значно поширені, — зовсім житя не стало.
Кождий, хто не міг, або не хотів відкупити ся від
поліції за те... що нічого лихого не вчинив, мусів іти „по
етапу” на Сибір, бо вже тимсамим він був злочинцем...
Досить було, щоб якийнебудь, хочби найменьший
урядник сказав, що такий-то чоловік небезпечний, як
зараз його хватали, садовили в тюрму і врешті' везли
на Сибір.
Значна частина тих великих тисяч засланців пій-
шла на Сибір тільки за те, що не уміла в свій час по-
розуміти ся з поліцією.