Basic HTML Version
АДІН НАРОД -АДІН ЯЗИК
------о------
СЕЛЯНКА УКРАЇНКА ПЕРЕД МОСКОВСЬКИМ СУДОМ.
(Правдива істория зі судової салї на росийській Україні в Київщині, як судия Москаль говорив до
селянки-Українки лише по московсько, а по українсько не розумів, вона-ж знова говорила по укра
їнську, а не розуміла по
московська
і тому вийшла
з
того просто чудасия.)
С у д и я (Москаль до жінки, що за
сьвідка): Скажіте, свідєтєль'нїца ви зна
єте, в какіх атнашенїях жіла істіца с
сваїм саседом?
С ь в і д о к: Га?
Су д и я : Істіцу ви знаетє? („істіца”
значить — позиваюча)
С ь в і д о к: Ні!
С у д и я: Да как-же? Вот ету женщі-
ну!?
С ь в і д о к: Параску?
Су д и я : Ну да, Параску.
С ь в і д о к: Та вжеж, що знаю. Ми
собі ятрівки.
Су д и я : Што такое?
С ь в і д о к: Ятрівки — кажу.
С у д и я (двйуєть с я ) : Што ето зна-
чіт?
С ь в і д о к: „Ятровка” нібито по
благородному, (того слова в росийській
мові нема).
Су д и я : Нїчево не панїмаїо.
С ь в і д о к: Значить, -ніби то, що на
ші чоловіки собі брати, її чоловік, мій чо
ловік...
С у д и я (сердито): Нїчево не роз
беру: ея челавек, ето мой челавек!... Ка-
кіе там людї? Што ана тут наґарадїла?
С ь в і д о к: Еге-ж, вона таки заго
родила як слід, по господарськи; від по
вітки аж до воріт, ліщиною...
Су д и я : Да пастойте! Я нїчево не
панїмаю. Ви мне на вапрос атвєчайте:
істіцу знаєте?
С ь в і д о к (дивуєть ся, оглядаєть
ся, здвигає плечима): Нї, такої не знаю.
Су д и я : Вот ету, Параску, знаетє?
С ь в і д о к: Таж знаю!
Су д и я : А сасєда єя, вот етаво ат-
вєтчіка? (обжалуваного).
С ь в і д о к: Нї, він не те — він кра
вець (по московськи: „партной” ).
Су д и я : Што такоє?
С ь в і д о к: Кравець, кажу.
Су д и я : Да савсєм нєт: он Проко-
пєнко.
С ь в і д о к: Еге, ІІрокопенко Леві-
зор.
С у д и я (здвигає плечима): Да што
ви мнє путаєте? Какой ревізор?
С ь в і д о к: На імя нїби-то йому,
ІІрокопенкови.
Су д и я : Імя? (дивить ся у папери):
Слєазар!
С ь в і д о к: Ая-ая!
Су д и я : Да я вас не про імя спра-
шіваю. А вот ви мнє скажіте, как анї жі-
лї мєжду сабой?
С ь в і д о к: Хто?
Су д и я : Да вот істіца... Параска е
саседом сваїм.