— 159 —
ЦАРСЬКИЙ РІД.
Росийські царі тай росийська держава обхо
дили дня
6
-го лібїого 1913. р. ювилей 300-лїтно-
го панованя династиї Романових. Властиво роду
Романових давно вже нема. Рід Романових, ко
трий 1613. р. дійшов до царської власти в особі
Михайла Федоровича, вимер. Остатний мужеський
нотомок сього роду цар Петро II. згинув 1780 p.,
а остатна жінка з сього роду цариця Елисавета
померла 17С2. р. Значить, що найменьше півтора
сотки лїт минуло як сього роду не стало. Теперіш-
ний цар походить з німецького роду Гольштайн-
Ґоторн. Першим із сього роду був цар Петро III.
Отже не ювилей Романових, а Гольштайн-Ґоторпів
повинна би обходити теперішна царська родина і
не 300 а 150-лїтний. Родової, племінної злуки кро
вної телерішного роду з родом Романових нема ні
якої. Але всетаки є одна злука. що лучить тепе-
рішний царський рід з родом Романових, а се —
духова. Одначе не в добрім значіню, а в як найгір
шім, як найчорнїйшім. Романові, захопивши власть
в сумних для Росиї часах, коли російський і так
на-пів дикий ще тоді нарід стратив у злиднях зов
сім голову й не знав, що йому дїяти та дав легке
взяти себе в ярмо, — стискали се ярмо щораз біль
ше та робили з народу послушних і покірних не
вільників. А поневоливши свій нарід, забажали во
ни простягнути лабу і по другі народи. Та не бу
ло на се сили. От вони хоиили ся хитрощів. І під
ступами, брехливими обіцянками заманювали їх
до себе, а відтак ослабивши, поневолювали. Ось-
так зробили вони з нашим українським народом,
так зробили з народами на Кавказі та в Азиї, так
зробили і з Поляками. Таксамо як колись Романо
ві робили й роблять сьогодня царі з роду Голь
штайн-Ґоторпів. Вони дальше угнїтають і москов
ські і чужі народи, таксамо заманили і нищаті
наприклад Фінляндців, таксамо взяли ся до Пер
сів та до балканських Славян. Отеє й лучить рід
Романових із родом Гольштаинів тїсно і се тільки
дає їм право до сьвяткованя ювилею Романових,
та не про славу і культурний розвиток говорити
вони можуть, коли згадують про своє паповане, але
про неволю і дикий розбій.
Пануючі з дому Романових, вже від першого
наслїдника Михайла Федоровича — Олексія Ми
хайловича, за котрого то Україна злучила ся з Ро-
сиею, відповідають за знесене народних зборів і
введене самодержавя (абсолютизму)-, який щораз
більше поневолював підданих Росиї і спинював їх
культурний, господарський і політичний розвиток.
Також і внутрішнє, родинне житє Романових пов
не крови, жорстокости, самоволї сплямлене роз
пустою цариці Катерини, Ганни й Елисавети.
Не инакше було з родом Гольштайн-Ґоторпів.
Сумна слава Катерина II.
і
убийство Павла І. вкри
вають сей рід вічною ганьбою. А в житю народу
їх се вина, що Росия під нанованем нагайки, шибе
ниці, иідкуиства, самоволї, горівки, розпусти гнив
в родиннім
і
політичнім житю та, що в розвитку
станула геть позаду культурних народів. Живеть
ся там добре хиба злодїям, розбишакам та чинов
никам (урядникам, що зовсім не ліпші від злодіїв
га розбишак, коли не гірші). Нагарбала Росия бо
гато земель, та хісна з сього росийський нарід не
має,
тільки
отеї чиновники-злодїї, що ссуть остат
ні соки зі свойого народу й із нашого українсько
го. Майже 300 лїт уже гнетуть царі враз із сво
їми прислужниками наш нарід, задавити хотіли та
че задавили, сила замала. Не задавили пашого, не
задавили й других народів, тільки ненависть посі
яли в їх серцях до себе. І прийде час, що ся нена-
зисть заговорить полумінем в серцях поневолених
народів і вони подавши собі руки повалять свойо
го ката враз із прислужниками та здобудуть собі
золю. Тоді й московський нарід заживе іншим
культурним житєм і проклоном хиба згадувати бу
де своїх царів, що давили його, мучили й у темно
ті держали.
f г?
і
1