Basic HTML Version
ЮРІЙ СЇРИЙ.
ВІДРОДЖЕНЕ РОСИЙСЬКОЇ УКРАЇНИ.
-ж-
В 1914. році 9. цьвітня минуло 260
ju t
від того часу, як Росия прибрала до
своїх рук Україну. Минуло 260 лїт пе-
ребуваня великого народу під гнетом
самодержавного росийського царя і гурт
ка його прислужників. Час сей занад
то довгий, остільки довгий, що на про
тязі' його зникли деякі цілі держави,
лишивши по собі тільки спомин, наро
дили ся нові держави, змінили ся по
рядки в старих державах, що колись бу
ли подібно як в Росиї самодержавні,
себто правились царями ні перед ким
невідповідальними. Час сей занадто був
довгий і на те, щоби прилучений у-
країнський нарід довести до знищеня,
стерти не тільки його, а й назву саму
8 лиця землї. Се було і тепер е завда-
нєм росийського уряду. Не жалів він
і
не жалїє сил на те, щоб знищити у-
країнський нарід, не сиитяеть ся перед
жадними способами і веде в тім напря
мі
скажену боротьбу. Принявши 260
лїт тому Україну яко рівну собі і са
мостійну державу, Роспя скоро зради
ла ті постанови і знищила навіть натяк
на якусь самостійність, а тепер стара-
еті> ся знищити й ті ознаки національ
ного житя, які властиві українському
народови.
Одначе побороти, вбити цілий народ
вона не змогла. І тепер, тю 260
роках
тяжкої неволї ми не тільки не знищені,
не тільки не співаємо сумних пісень
над похороненою Україною, а навпаки
маємо щастє писати про її відроджене,
про побідоносний похід до славної бу-
дучини. Той факт, що ми йдемо до бу
дучого, що не вішаємо в безсилі на
вербах своїх га,рф. як иайврасше сьвід-
чить про те, що Україна не вмерла, а
живе і не сьогодня, так завтра пірве
зовсім кайдани, якими так старанно за
ковувало її росийське правительство та
заспіває пімн волї разом зі своїми бра
тами, що в силу історичних обставин
належать до Австрії!' й инших держав,
а також і з тими братами, що в силу
економічних або політичних обставин
мусїли шукати собі ліпшого житя в та
ких далеких країнах, як Америка і ин.
Той день нашого сьвята, нашого визво-
леня вже недалеко. Вже бачимо ми про
міні нової зорі, що зійде над многомілї-
оиним і многострадальним народом у-
країиським.
І.
Росийська
Україна
простягаєте
ся від австрійського кордону, а вла
сне від Галичини на схід понад Чор
ним морем, або як його звали в
минулі часи Козацьким морем, аж до
Іону. Україна росийська, як і вся Ро
спя поділена на окремі великі округи,
що звуть ся ґубернїями. Займає Укра
їна такі цілі ґубернїї: Київську, Поділь
ську, Волинську, Херсонську, Катери
нославську, Полтавську, Харківську та
Чернигівську. Окрім сих ґубернїй у ве-
ІИЧ'М числі живуть наші люди в око
лицях (ґубернїях): в Холмщинї, Беса
рабії, Тавриї і переважно заселюють
Кубанську околицю. Всього-ж займають
Українці- в Росиї площу землї, яка ви
носите приблизно 750 тисяч квадрато
вих кільометрів.
Щодо числа населеня то росийські
Українці серед народів, що творять ро
сійських підданих, займають друге мі
сце; їх найбільше по Москалях; мень-