Історичному клюбу „Холодний Яр” – 25 років

КИЇВ. – 22 січня в Будинку актора відбулася IV конференція Історич­ного клюбу „Холодний Яр” з нагоди 25-ліття його створення. Увесь цей час незмінним президентом клюбу був і є Роман Коваль. Він народився на Донбасі, в Горлівці, став відомим письменником, дослідником, громадським діячем, журналістом.

Р. Коваль є автором 2,250 статтей у газетах, журналах, історичних календарях, енциклопедіях України та української діяспори, співавтором підручника „Історія України. 9-10 кляси”, автором циклів радіопередач „Холодний Яр” та інших, ініціятором і організатором вшанувань героїв визвольної боротьби українців за свою незалежність в Холодному Яру й інших місцевостях, спорудження пам’ятників борцям за волю України, відновлення їхніх могил.

Р. Коваль є членом Української Гельсінкської спілки, у 1993-2003 роках був головою Всеукраїнського політичного об’єднання „Державна самостійність України”, з якого, власне, і виріс Історичний клюб „Холод­ний Яр” – об’єднання вчених, краєзнавців, мистців, письменників, журналістів, кінорежисерів, літературних критиків, громадських діячів, учасників та нащадків учасників національно-визвольних змагань українського народу. Метою діяльности клюбу було не лише вивчення історії славного і водночас трагічного минулого, а й увічнення подвигу борців, відновлення відчуття національної чести та гідности українського народу.

Виступ Р. Коваля на конференції був, по суті, розповіддю про досягнення членів історичного клюбу. Скульптор Микола Крижанівський створив декілька десятків високомистецьких робіт, зокрема, пам’ят­ник козацькому полковнику Дани­лові Нечаю, меморіяли учасникам АТО, Іванові Гонті та гайдамакам, пам’ятник на братській могилі воякам 3-ої Залізної стрілецької дивізії Армії УНР і багато інших.

Понад 300 різних мистецьких творів у творчому доробку Ігоря  Семака. Це пам’ятники отаманам Степової дивізії, діячам ОУН-УПА, дивізії „Гали­чина”, історичним діячам, пам’ятник Тарасові Шевченку в Сватовому, на Луганщині.

Віце-президент клюбу „Холодний Яр”, один з лідерів бандерівського середовища в Україні, головний редактор тижневика ОУН(б) „Шлях перемоги” (з 2009 року)  Віктор Рог тільки за п’ять років видав 153 примірники газети, впорядкував і видав книги Данила Чайковського, Михай­ла Колодзінського, Дмитра Донцова, Юрка Степового, Зеновія Красів­сь­кого, власну книжку „Ієрархія національних пріоритетів”, у співавторстві видав книжку Ярослава Стецька „Київ проти Москви”.

Зробили зразковими історико-краєзнавчі музеї в Кам’янці і Медведівці Богдан Легоняк, Юрій Ляшко та Анатолій Зборовський. 2019 року Ю. Ляшка на загальній козацькій раді обрали головним отаманом вільного козацтва Холодного Яру, в 2020 році він узяв участь у кінному поході „Шляхами холодноярських повстанців”.

Члени клюбу організували спортові змагання для молоді, наприклад, футбольний турнір „Кубок отаманів Холодного Яру”; влаштовували конкурси учнівських творів до 100-річчя Української революції; писали статті в місцевих газетах про російсько-українську війну (минулу і нинішню), про кобзарів, козаків, художників.

Звітно-виборча конференція стала, по суті, зібранням української політичної і мистецької еліти, зустріччю однодумців-патріотів.

Політик і громадський діяч, учасник російсько-української війни, голова партії „Правий сектор” Андрій Тарасенко (Пилипась) є яскравим представником нового покоління борців за українську Україну. Наро­джений у Кривому Розі, він ще зі шкільних років став переконаним українським націоналістом.

Запам’ятався виступ голови політичної партії Всеукраїнське об’єд­нання „Свобода”, колишнього народного депутата Олега Тягнибока, який нагадав, що в 1998 році „Свобода” і партія „Державна самостійність України”, очолювана Р. Ковалем, ішли разом на вибори до Верховної Ради, прорвавши таким чином бльокаду замовчування й інсинуацій з боку тодішньої влади.

А колеґа О. Тягнибока по партії, автор терміну „Революція Гідности”, учасник російсько-української війни  директор недержавного аналітичного центру „Українські студії стратегічних досліджень“ Юрій Сиротюк, який напередодні написав заяву на вступ до клюбу, назвав його членів творцями нової історії, новітніми борцями на фронті російсько-української війни.

Голова ОУН(м) Богдан Червак наголосив на тому, що клюб „Холод­ний Яр“ – це вже явище в українському суспільно-політичному житті, без якого уявити існування незалежної України просто неможливо. Суголо­с­ний із ним був і учасник оборони Донецького летовища, Микола Тихо­нов: „Історія Холодного Яру, боротьби його героїв із тим самим ворогом, з яким ми зіткнулися сьогодні, вчить нас твердою рукою нищити наших загарбників. Холод­ний Яр є потужним джерелом духовної сили нашого народу, що живить нас у складних обставинах боротьби, надає сил перемагати і вчить ніколи не здаватися“.

Голова громадської організації „Український простір” Лариса Ніцой назвала Історичний клюб лицарським орденом, а його членів зберігачами української правди, її примножувачами.

Серед гостей був і виконував свої твори відомий композитор, автор леґендарної пісні „Меч Арея”, музикант гурту „Рутенія“, колишній командир черкаського УНА-УНСО Живосил Лютич (Василь Лютий).

Співали на заході лідер гурту „Тінь сонця” Сергій Василюк, народний артист України Тарас Компаніченко, лірник Михайло Гречкин та Іляна Гайдук-Кучерук.

Щемливим став виступ Сандро Карт­велішвілі, який воював за Україну проти російських загарбників у складі  93-ої окремої механізованої бриґади „Холодний Яр”. На війні втратив ногу. На конференції він деклямував українською мовою вірш Івана Франка „Не пора”. Заля слухала його стоячи.

На жаль, у червні минулого року помер кобзар, заслужений артист України, лавреат літературної премії ім. Юрія Горліса-Горського Тарас Силенко. На конференції співав його син кобзар Святослав Силенко.

У президії разом з Р. Ковалем був його давній соратник, ветеран російсько-української війни, колишній командир Окремої зведеної роти „Карпатська Січ” 93-ої механізованої бриґади Збройних сил України Олег Куцин, а також сумлінний помічник Р. Коваля Оксана Герасим’юк.

Участь у конференції взяв Богдан Легоняк – завідуючий філіялом „Холодний Яр” Національного історико-культурного заповідника „Чигирин”,  активний учасник встановлення всіх пам’ятників і пам’ят­них знаків у Холодному Яру та його околицях, співорганізатор вшанувань героїв у ньому.

Чималим був внесок у проведення конференції директорки музейно-етнографічного комплексу „Дикий Хутір”, президентки організації „Туристичний рух Чигиринщини” Лесі Островської. За її сприяння та співфінансування в Холодному Яру встановлено не один пам’ятний знак, зокрема родині Чучупаків у центрі села Мельники, перший в Україні пам’ятник „Небесній сотні“ на хуторі Буда, пам’ятник загиблим воїнам бриґади „Холодний Яр” біля Мот­риного монастиря. Доклав зусиль до проведення конференції краєзнавець, журналіст, громадський діяч Євген Букет, який є відомим дослідником Коліївщини, автором наукових праць і книг, присвячених цій темі. На конференції йому вручили матеріяльний еквівалент врученої раніше літературної премії ім. Ю. Горліса-Горського. У своєму слові згадав Є. Букет подвижницьку працю осередку Клюбу безпосередньо в Холодному Яру, який, нарешті, цього року отримав статус Національного природного парку.

Активісти клюбу (зліва): Леся Островська, Люба Криворот і Євген Букет.

О. Куцин, Б. Легоняк, Л. Островська, Є. Букет стали заступниками президента Історичного клюбу. Р. Коваля на конференції знову переобрали на цю почесну посаду.

Учасник російсько-української війни, видавець Марко Мельник, зачитуючи зміни до статуту, зазначив, що віднині Історичний клюб „Холодний Яр” розширює спектр своєї діяльности та буде займатися не лише історичними дослідженнями, а й сприянням реалізації інтересів ветеранів війни з Росією, об’єднуючи нашу боротьбу єдиною історичною тяглістю, забезпечуючи суспільство досвідом попередніх поколінь борців за українську державність.